Напередодні Року Білого Металевого Бика кореспонденти "МБ" побували у розпліднику "Зубровиця" на Сторожинеччині, де живуть одні з найдавніших биків на планеті – зубри.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Колись на Буковині водилося багато зубрів. Проте через їхні великі розміри вони були доволі легкою здобиччю для мисливців. Це стало однією з причин того, що три століття тому ці могутні бики на території краю зникли.
"Майже всіх знав в "обличчя"
Науковці усвідомили, що втратили надзвичайно цінних тварин, тож вирішили їх відновити. На початку 70-их років минулого століття зубрів завезли на територію Сторожинецького та Берегометського лісгоспів. До 1995 року їхня кількість зросла до двох сотень. Проте з часом чисельність знову почала зменшуватися через браконьєрів, важкі тодішні зими та близькородове схрещення. Тож на 2010 рік на Буковині залишилося усього 33 зубри.
Тоді районний мисливствознавець Сторожинецького лісгоспу Сергій Чистов запропонував створити розплідник, у якому би жили зубри різних генеалогічних ліній.
– Я працюю в лісгоспі майже 45 років, – розповідає Сергій Чистов. – Десятки років спостерігав за зубрами, майже всіх знав в "обличчя". Потім бачив, як вони починають зникати… Тоді виникло бажання зберегти на території Буковини цих унікальних гарних тварин.
Так і зробили. У 2014 році під керівництвом обласного управління лісового та мисливського господарства на території Банилівського лісництва збудували вольєр площею 80,3 гектара. Першого зубра-самця віком 18 місяців привезли з Миколаївського зоопарку у грудні 2016 року. Через місяць "прибула" подруга – самиця з Національного природного парку "Вижницький". Тоді ж із Національного природного парку "Сколівські Бескиди" завезли ще одного самця, а з Миколаївського зоопарку – ще одну самицю. Частину зубрів привезли з Хмільницького лісгоспу на Вінниччині.
Наразі у вольєрі перебувають 9 дорослих зубрів (троє самців та шість самок) і троє малят, які народилися вже у розпліднику. Наступної осені, коли зубренятам виповниться по три роки, їх випустять у дику природу – довколишній ліс, де мешкають ще близько 30 зубрів.
Звірів відлякав запах парфумів
Кореспонденти "МБ" побували на території Банилівського лісництва, де розташований розплідник. До речі, єдиний маточний розплідник зубрів такого масштабу в Україні. Разом із головним мисливствознавцем Сторожинецького лісгоспу Русланом Рудим та єгерем Дмитром Песарюком ми шукали зубрів, щоби сфотографувати їх.
Одразу, щойно зайшли на територію вольєра, пан Руслан приклав палець до вуст – мовляв, не шуміть, інакше розлякаєте. За кілька хвилин ми побачили вдалині на пагорбах стадо.
Воно поспішало заховатися в хащах: таки запримітили нас. Як пояснив Руслан Рудий, зубри доволі полохливі й уникають людей.
Тим паче самки з малятами – саме їх ми й бачили протягом кількох хвилин, поки вони не заховалися поміж деревами.
"Вам дуже пощастило, – зауважив чоловік, – що ви одразу натрапили на самок з малятами. Зазвичай їх годинами виглядають, бо вони ховаються".
Ми стали віддалік годівниці. Єгер набрав у відро вівса, кукурудзи і пішов пригощати тварин. Висипав корм і, щоби привабити звіра, постукав по відру.
Зубр запідозрив щось і зачаївся у хащах. Нарешті пан Руслан збагнув, у чому річ: "Мабуть, вітер подув з нашого боку у їхній, і вони відчули чужий запах – дезодорант тощо". Я згадала, що й справді вранці бризнула на себе парфумами.
"От бачите, – зауважив Руслан Рудий, – це їх і відлякало. Недарма жартують, що перш ніж іти до лісу, треба три дні посидіти біля свиней або у стайні з худобою".
Поки чекали на зубрів, пан Руслан розповів, що огорожа довкола розплідника має периметр близько чотирьох кілометрів і обладнана системою "електропастух", щоби тварини не втекли. Адже можуть забрести до села, витоптати городи, а найгірше – трапитися на очі браконьєрові. Сторожинецький лісгосп витратив на будівництво вольєра майже 650 тисяч гривень. На закупівлю та перевезення зубрів пішло понад 300 тисяч гривень. На придбання чотирьох зубрів кошти виділила облрада. Одна тварина коштує приблизно 75 тисяч гривень. На годівлю та утримання гроші дає лісгосп.
"У літній час вони харчуються травою, ожиною, гілками. З настанням осені ми заготовляємо близько 20 тонн сіна, також закуповуємо овес, кукурудзу. Один дорослий зубр з’їдає близько 10-20 кілограмів сіна на день. Регулярно підгодовуємо в зимовий період. Додаємо до кормів мелену крейду для зміцнення кісток та вітамінізовану сіль. Намагаємося, щоб умови утримання були максимально наближені до природних", – розповів Руслан Рудий.
Єгер іде в хащі "у розвідку" і махає нам рукою. Вирушаємо, обминаючи величезні "міни" (дуже схожі на коров’ячі, проте удвічі більші), якими зубри щедро встелили землю.
І ось серед дерев натрапляємо на зубра. Трішки лячно, коли зблизька бачу ці величезні розміри і довгі вигнуті роги. Намагаємося сфотографувати, та бик повертається хвостом і зникає у хащах.
Так ми йшли за твариною, аж поки не побачили, як усі троє самців поспішно вибираються на відкритий пагорб. Це було неймовірне видовище.
Так година, проведена у розпліднику, була щедро винагороджена: нам вдалося побачити усіх зубрів, що мешкають там. Тепер точно знаю – вони прекрасні…
Довідка
Бізон європейський, або зубр (Bison bonasus) – європейський вид роду бізонів родини бикових.
Зубр був поширений у давнину в лісах Європи, в Україні зник у XVI–XVII століттях.
Зубр має кілька охоронних категорій. Він занесений до Червоної книги України (постійно, починаючи з 1980 року), Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку (1991).
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
