Дерев’яна церква Святого Миколая. Це храм, який єдиний із усіх старовинних храмів Чернівців залишився на своєму первісному місці. Збудований 1607 року на міській околиці при "дорозі на Горечу". Його стиль – це "хатній" тип храму, притаманний Буковині тих часів. Це однорівнева споруда без купола. Її стіни складені з дубових брусів у зруб. Дах покритий дранкою та увінчаний трьома кованими хрестами. Спочатку поблизу церкви стояла дерев’яна дзвіниця на три дзвони. 1868 року на її місці спорудили муровану дзвіницю, яка збереглася до наших днів. Міські легенди називають церкву "козацькою". Нібито тут у різні часи молилися гетьмани Петро Сагайдачний під час Хотинської війни 1621 року та Іван Мазепа після Полтавської битви 1709 року. За однією із легенд, нібито в цій церкві відспівували старшого сина Богдана Хмельницького Тиміша, який був важко поранений під Сучавою і помер дорогою додому.



Кафедральний собор Святого Духа. Перший камінь у його фундамент закладено у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера Маріна та віденського архітектора Рьолля. 1860 року за проектом архітектора Главки перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 року владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до кінця століття. Собор побудовано у стилі італійського Ренесансу. За основу узяли один із проектів Ісаківського собору у Санкт-Петербурзі. Купол собору має висоту 46 метрів.





Римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста – перший мурований храм Чернівців. Будувати його розпочали у 1787 року за дорученням австрійського цісаря Йосифа ІІ, який роком раніше відвідав Чернівці. Імператор сам визначив місце для нового кам’яного храму та не пожалкував на будівництво грошей. Збудували костел 27 років. Йому весь час не щастило: то через прорахунки архітекторів двічі обвалювалась вежа, то потім він горів. Прототипом храму є костел в Римі. Фрескові розписи на стінах і стелі заповнені стилізованими квітковими мотивами, які символізують вічне дерево – дерево життя. Вражають сім неоготичних вівтарів, а також орган, який ще в 70-х роках ХІХ століття здобув дві медалі у Відні та Парижі, як найкращий за тембром європейський орган.



Парафіяльна церква Святої Параскеви – перший православний мурований храм у Чернівцях. Будівництво собору розпочалося 1844 року на місці старої дерев’яної церкви. Завершити будівництво, яке затяглося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.
Саме у церкві Параскеви відбулася подія, яка стала знаковою для пробудження найчисельнішої національної громади Буковини. 29 лютого 1864 року у щойно збудованому храмі урочисто вшанували третю роковину смерті Великого Кобзаря.



Собор Святого Миколая був побудований 1939 року за зразком одного із шедеврів румунського середньовічного зодчества – храму в Куртя-де-Арджеш. На зв’язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні "кручені" бані церкви. Цьому собору випало бути одним із небагатьох чернівецьких храмів, який за радянської доби не закрили, і де не припинялися богослужіння. Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер’єр буковинської церкви першої половини XX століття, зокрема старовинний іконостас. Також вціліли вітражі під банями, мощі cвятих мучеників, ікони та інше церковне начиння.



Церква Успіння Пресвятої Богородиці. У 1820 році заможний городянин Тадей Туркул надав для майбутнього греко-католицького храму власну ділянку й пожертвував на будівництво значні кошти. 10 червня 1821 року чернівецькі греко-католики урочисто увійшли до свого нового храму.
Простоявши понад сто років, церква була істотно перебудована у стилі українського бароко за проектом відомого вченого та політика, чернівчанина Володимира Залозецького. У 1937 році оновлений храм був освячений на честь великого церковного свята Успіння Пресвятої Богородиці.



Вірменська церква. Будівництво церкви розпочалось 1869 року, а 9 жовтня 1875 року творіння геніального архітектора Главки було урочисто освячене на честь cвятих апостолів Петра і Павла. Завдяки чудовій акустиці храм від самого початку використовували як концертну залу: тут влаштовували вечори церковного співу і музики, звучав орган. Сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал.



Костел Серця Ісуса. 1894 року завдяки клопотанню місіонерів ордену єзуїтів було зведено монастирський комплекс зі стильним костелом, який освятили на честь Пресвятого Серця Господа Ісуса. Проект храму розробив професор Йозеф Ляйцнер – директор Чернівецької школи ремесел. Костел був побудований на зразок кращих готичних храмів Центрально-Східної Європи. За радянської доби будівлю костелу влада спершу передала православній церкві, але потім тут розмістили Державний архів Чернівецької області. Нині культову споруду повернули релігійній громаді.

Для підготовки матеріалу використано книги "Історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Ігор Мальник, Леся Щербанюк, Олег Любківський) та "Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ" (Марія Никирса).

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram