Що таке музей історії ЧНУ? Які експонати там будуть і коли він запрацює? Як можна долучитися до його створення?
Щоби дізнатися про це більше, кореспонденти molbuk.ua навідалися до майбутнього музею.
На початку 2020 року Чернівецький національний університет анонсував створення музею історії навчального закладу. Для цього на території п’ятого корпусу (там, де раніше розміщувався факультет іноземних мов) виділили просторе приміщення із п’ятьма залами. І потроху розпочали збір експонатів. До цього процесу закликали долучатися всіх: працівників та випускників університету, звичайних чернівчан – власників вартісних речей, які мають відношення до навчального закладу.
В основі – експозиція на честь Главки
Минув майже рік, і за цей час порожні зали майбутнього музею потроху почали наповнюватися експонатами. Втім, поки що установа не працює, адже все лише в процесі упорядкування. Зараз на підлозі стоять якісь дивовижні прилади, чудернацька шафа, стоси газет, книг та інші речі, яких тепер уже ніде й не побачиш, хіба що на старовинних знімках. Наразі зібрано кілька сотень експонатів, хоч і не всі вони ще знаходяться у музеї. Усе чекає свого визначеного місця в експозиції, пояснює завідувач музею Дмитро ТАНАЩИК. Адже, згідно задуму, музей складатиметься з п’ятьох залів, кожен із яких ілюструватиме певний період з історії закладу.
-У першому залі буде висвітлена історія розвитку університетської освіти як такої та історія створення нашого закладу, - розповідає Дмитро Дмитрович. – Ми розмірковували, якими ж матеріалами це можна проілюструвати. Як на те, знайшли у Науковій бібліотеці пізні видання Геродота на латинській та грецькій мовах.
Окремо буде експозиція, присвячена авторові архітектурного комплексу колишньої резиденції буковинських митрополитів Йосифу Главці. Цікаво, що йому було неповних тридцять років, коли він розробив проєкт головного корпусу резиденції. Робота над проєктом супроводжувалась розробкою ескізів та планів. За сім років будівництва виготовили 632 оригінали планів креслень, 1386 копій цих документів. Чимало з них будуть і в музеї. Якийсь час у цих приміщеннях розміщувалися колекції зоологічного музею університету.
Родина Євгена Пігуляка подарує рояль
Другий зал відведений для експонатів австрійського періоду - з 1875 по 1918 роки. Тут, серед іншого, розмістять шафу з ботанічного музею, який колись функціонував при університеті. Шафа ще австрійського періоду і навіть має табличку із порядковим номером 56.
-Уявіть собі, у колишньому ботанічному музеї було більше півсотні таких шафок, кожна з яких мала по чотири полички. І все це було вщент заповнене експонатами! Наразі збереглося лише шість таких шафок, - каже Дмитро Танащик.
Наразі завідувач музею разом із помічниками займаються наповненням цієї шафки. Задля цього звернулися до кафедри ботаніки. Там надали різноманітні експонати, які використовувалися для навчання студентів та проведення досліджень. До прикладу, гербарій, формування колекції якого припадає на останню чверть ХІХ ст. Основою цього унікального зібрання стали гербарні колекції місцевих ботаніків-аматорів Отто Петріно, Алексанра Мустяци та відомого австрійського ботаніка Франца Гербіха.
-Точніше, для музею надали окремі дублікати, - зауважує Д. Танащик. – Адже цей гербарій має всеукраїнське наукове значення. Тобто держава оплачує його зберігання.
Поповнять колекцію і мокрі препарати сторічної давності – рослини, що зберігаються у розчині спирту або формаліну. Їх студентам демонстрували як наочні матеріали на лекціях з ботаніки. Є тут і шматок кокосової пальми, який привіз із чергової експедиції до Африки хтось із викладачів, і обрубок ебенового дерева, і прес для виготовлення гербарію.
Також працівники кафедри ботаніки передали для майбутнього музею скам'янілий відбиток листочка від дерева, датування якого складає сотні мільйонів років.
Саме такі експонати ще з заснування університету складали наукову базу закладу.
Планують тут встановити і рояль 1875 року, який належав відомому музикантові Євгенові Пігуляку. Його родина сама запропонувала надати інструмент для музею, з проханням забезпечити йому належний догляд.
- На перший погляд, рояль не має прямого стосунку до університету. Але ж тут за Австрії навчали музиці, - каже завідувач. – Тому такий експонат буде дуже доречним. Так потроху ми і формуємо наші колекції.
Плита двох епох
Третю залу присвятять румунському періоду існування університету. Тут можна буде побачити румуномовні газети. Зокрема, газету "Patria" ("Батьківщина"), яка виходила друком у місті Клуж. У ній розміщені статті на політичні та соціальні теми, надається оцінка різним міжнародним подіям.
Однією з родзинок стане мармурова плита, яку нещодавно виявили на території Інституту біології, хімії та біоресурсів.
-З одного боку на ній румунською мовою написано, що це хімічний інститут імені Кароля Другого. А на звороті – цитата Володимира Леніна з його зображенням, - розповідає завідувач музею. - Плита має понад два метри висоти і більше метра ширини. Разом із тим вона тоненька, тож із нею треба поводитися обережно. Плануємо її теж забрати до музею. Уявіть собі задум: румунським текстом плита буде обернена до зали румунського періоду, а "Іллічем" - до кімнати радянського часу. Це ж просто неймовірно вийде!
Серед експонатів, які ілюструватимуть діяльність університетської бібліотеки, - прилад для зчитування фільмів. Їх надала Наукова бібліотека.
-Колись в університетській бібліотеці був міжбібліотечний абонемент. Якщо ви хотіли замовити рідкісну книгу з інших країн, вам зазвичай присилали замість книги її зафільмовану версію. Фільмоплівки можна було переглянути на ось таких приладах, - зазначає Дмитро Танащик.
Також бібліотека подарувала для музею позолочене перо 60-их років. А викладачі-хіміки обіцяють дати аналітичні ваги 50-60-их років. Біологи ж подарували інтерферометр 1945 року виготовлений на відомому підприємстві "Крл Цейс Йєна". Це прилад, за допомогою якого можна робити високоточні вимірювання вмісту рідин через вимірювання показників заломлення світла у прозорих середовищ тощо.
Небайдужих закликають долучитися
П’яту залу присвятять історії університету періоду незалежної України. Тут, зокрема, розмістять сертифікат, який підтверджує включення резиденції митрополитів Буковини і Далмації, до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та інші важливі документи і атрибути.
Завершити підготовку двох перших залів Дмитро Танащик планує до кінця 2020 року. Решту ж має намір підготувати до кінця навчального року. Проте дату офіційного відкриття музею завідувач поки що не називає. Каже, з цим не поспішають, адже хочуть зробити все гарно та якісно.
-Звичайно, все залежить від керівництва університету, - каже Дмитро Танащик. - Невеличкий колектив музею відчуває неабияку зацікавленість і постійну підтримку ректорату. Приємно здивувала підтримка викладачів ЧНУ. Це значно полегшує роботу зі створення музею. Поповнення колекцій триватиме постійно.
Закликаємо усіх небайдужих долучитися до створення музею хто чим може: експонатами, матеріалами, цінними розповідями. Нам цікаві спогади не тільки наукової еліти, професорів, краєзнавців, а й колишніх студентів. Адже це наша історія, яка матиме унікальне значення для наступних поколінь.
Куди звертатися:
Центральний корпус університету, каб. 136, тел. 095-175-03-54
Частина фото Марії Скулеби
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
