Шість років тому сталися трагічні бої за Іловайськ: бійці, яких втратила Буковина

Шість років тому, 29 серпня 2014 року, у бойових діях, які розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області в ході війни на сході України, загинули троє мешканців Чернівецької області.

Серед тих, хто поклав своє життя за Україну в Іловайському котлі – Олексій Буравчиков, Леонід Петихачний та Сергій Ткачук.



Олексій Буравчиков



Дата та місце народження: 25 травня 1975 року, місто Чернівці.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 року, село Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший сержант резерву.

Посада: Командир міномета.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу батальйону "Донбас" "зеленим коридором" з с. Многопілля до села Червоносільске. 3-го вересня тіло Ведмідя разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Дніпровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпра, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 23 лютого

Сімейний стан: залишилися батьки, дружина.

Місце поховання: місто Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю "На славу Чернівців" (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Леонід Петихачний



Дата та місце народження: 16 лютого 1978 року, місто Чернівці.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 року, село Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Діяльність: працював у компанії "Укргазмережі", торував трудовий шлях від інспектора до начальника юридичного відділу підприємства; у 2010 році пройшов кваліфікаційну комісію та отримав ліцензію на адвокатську діяльність.

Звання: Старший лейтенант резерву.

Посада: Офіцер взводу інструкторів.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу "зеленим коридором" з Іловайського котла, їхав у кузові машини КРАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі із села Многопілля до села Червоносільське. Був убитий кулеметною чергою. Загинув у КРАЗі разом з Браво та Енеєм. 3-го вересня тіло Броні разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Дніпровського моргу. 16 жовтня 2014 року тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпра, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 29 січня 2015 року у Чернівцях.

Сімейний стан: залишилися дружина Валентина Миколаївна, доньки Катерина та Олександра, син Олексій.

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю "На славу Чернівців" (посмертно).

Сергій Ткачук



Дата та місце народження: 26 березня 1986 року, місто П'ятихатки, Дніпропетровська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 року, село Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада Збройних Сил України.

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла "зеленим коридором" на перехресті доріг з села Побєда до села Новокатеринівка. Загинув разом з значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади. Був ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" 11 вересня 2014 року. Впізнаний за експертизою ДНК.

Сімейний стан: залишилися батьки Андрій Григорович та Ніна Василівна.

Місце поховання: місто П'ятихатки, Дніпропетровська область.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Довідка

28 серпня 2014 року українські війська, які складалися переважно з добровольчих батальйонів, потрапили в оточення в Іловайську Донецької області. За даними СБУ, під Іловайськом на той час перебували 3,5 тис. російських військових.

В ніч на 29 серпня президент РФ Володимир Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, які опинилися в оточенні.

29 серпня вранці українські військові двома організованими колонами почали рух з міста за попередньо погодженими з російською стороною маршрутами. Обидві колони під час виходу з міста були розстріляні бойовиками і російськими регулярними військами.

Під час Іловайського котла загинули 366 військових, ще 429 - отримали поранення різного ступеня тяжкості, а близько 300 - потрапили в полон. Вісім українських бійців, які воювали в оточенні під Іловайськом у серпні 2014 року, вже три роки залишаються в полоні бойовиків.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram