29 років тому 24 серпня Україна стала незалежною. Цього дня Верховна Рада проголосувала Акт Незалежності.
У Чернівцях і на Буковині це сприйняли піднесено і радісно. Та цьому передувало чимало драматичних подій.
– На Буковині особливість була в тому, що рух за демократію злився з екологічним рухом, – розповідає molbuk.ua завідувачка відділу новітньої історії Чернівецького краєзнавчого музею Марія Унгурян. – У 1988 році, коли у Чернівцях діти почали хворіти на алопецію, це ніби пробудило людей. Вони почали виходити на мітинги та вимагати правди. Всі мітинги у Чернівцях починалися з екологічних проблем. Люди перестали боятися виходити на мітинги. Гасла були досить провокативні: "Хай живе КПРС на Чорнобильскій АЕС", "1917, 1933, 1947, Афганістан, Чорнобиль. Що далі?"
Це був важкий у побуті час, але мітинги відбувалися щотижня. У Чернівцях вже не той час був створений Народний Рух України, з’явилося чимало громадських організацій: Спілка жінок, Товариство репресованих.
– Яскравим проявом демократії став фестиваль пісні "Червона рута" у 1989 році. Там з’явилися жовто-блакитні прапори. Люди вперше побачили такий масовий український рух, – продовжує Марія Унгурян. – У 1990 році на вулиці Кобилянської чернівчани на паркані нинішнього собору (тоді виставкова зала) вивішували інформацію, яка була заборонено радянською владою. Люди могли почитати матеріали про голодомор, про українську державність 1918 року. Для всіх така інформація була великим відкриттям.
У 1990 році до Чернівців приїхав голова Української республіканської партії, багаторічний радянський політв’язень Левко Лук’яненко. Його зустрічало дуже багато людей. Від аеропорту до стадіону "Буковина" Левка Лук’яненка несли на руках. Був багатотисячний мітинг. Нікого не зганяли, люди приходили самі.
У Чернівцях у серпні 1991 року відбувався конгрес Союзу українок. Коли дізналися про прийняття Акту Незалежності, всі це сприйняли дуже піднесено. На вулиці роздавали листівки про цю величну подію.
– До часу прийняття Акту Незалежності було довгих два роки. Це були непрості часи, – пригадує Василь Бойчук, співзасновник Народного руху в Чернівецькій області. – Коли стався "серпневий путч ГКЧП", у багатьох керівників у Чернівцях була паніка, особливо на військових заводах "Кварц", "Гравітон". Та я розумів, що нічого страшного не станеться, бо це була стара команда, не здатна щось зробити. У більшості було піднесення. Під міськрадою збиралася ціла площа людей, і вони давали моральну підтримку депутатам, щоби ухвалити рішення про незалежність. Наш буковинець Леонтій Сандуляк, будучи народним депутатом, разом з Левком Лук’яненком розробили текст документа. Цей текст невеликий, але це було проголошення відродження держави.
– На жаль, досі українська національна ідея не проникла повністю у структури влади та в ідеологію державного будівництва. Але є ентузіасти, які працюють, які говорять правду, і я думаю, що відродження на новому етапі більш справедливої України буде тривати, – вважає Бойчук.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
24-08-2020, 10:40
0
1 854
