Святий мученик Еміліан Доростольський
Святий мученик Еміліан, слов'янин, постраждав за Христа в царювання імператора Юліана Відступника (361-363). Бажаючи відновити в Римській імперії культ язичницьких богів, Юліан розіслав по всіх областях указ, згідно з яким усіх християн слід було віддавати на смерть.
До міста Доростол, що розташоване на березі річки Дунаю, де жив святий Еміліан, був спрямований сановник Капітолін. Імператорський указ був прочитаний на міській площі. Жителі Доростола стверджували, що християн в місті немає.
Святий Еміліан був рабом місцевого градоначальника і таємним християнином. Обурений жорстоким указом, святий Еміліан проник в язичницьке капище, розбив молотком статуї ідолів, перекинув вівтарі і світильники і вийшов, ніким не помічений. Незабаром язичники виявили, що капище розгромлено. Розлючений натовп стала бити одного селянина, випадково проходив мимо. Тоді святий Еміліан голосно крикнув, щоб не чіпали безневинної людини, і сказав, що сам капище зруйнував. Його схопили і потягли до судді Капітоліна. За наказом сановника святого Еміліана довго і нещадно били, а потім засудили на спалення. Кинутий у вогонь, він не загинув, але полум'я обпалило багатьох стояли навколо язичників. Полум’я згасло, святий Еміліан ліг на вугілля, що догоряло і з молитвою віддав дух свій Господу († 363). Згодом в Константинополі була збудована церква на честь святого мученика Еміліана, куди і перенесли його святі мощі.
Святий мученик Якинф
Святий мученик Якинф, родом із Кесарії Каппадокійської, виріс у християнській родині. Римський імператор Траян (98-117) поставив його своїм кубікуларієм (постільничим).
Одного разу під час язичницького свята імператор Траян бенкетував в капищі зі своїми наближеними, насичуючись ідольською їжею, а юнак Якинф, залишившись у палаці, замкнувся в невеликій кімнаті і щиро молився Господу Ісусу Христу. Слова молитви почув один із слуг. Він доніс імператору, що Якинф, порушуючи царський наказ, не шанує римські божества, але таємно молиться Христу.
Якинфа негайно схопили і привели до Траяна. Імператор запропонував йому скуштувати жертовного м'яса, але святий мужньо відмовився і оголосив себе християнином. За наказом Траяна, святого мученика після жорстоких катувань його всадили до в'язниці, виснажували голодом і спрагою, щоб змусити з'їсти жертву їжу. На 38-й день один з вартових, що приніс ідольське м'ясо, побачив поруч з мучеником Ангелів, які одягали його в світлий одяг і покладає на його голову вінець.
Мучителі вирішили продовжити суд над святим, але знайшли його у в'язниці померлим. Двадцятирічний Якинф помер у 108 році в місті Римі. Мощі святого згодом перенесли до Кесарії.
Преподобний Іоанн Багатостраждальний, Печерський
Преподобний Іоанн був ченцем Печерського монастиря, Щоб перемогти спокуси, носив тяжкі залізні кайдани, морив себе голодом і спрагою, замкнувся в малій печері, у якій перебував тридцять років. Коли до нього прийшов один інок за порадою, то він йому розповів про своє багатостраждальне життя: "Коли я прийшов у цей Печерський монастир і став ченцем, то багато страждав, перетерпів ради свого спасіння. По два дні я нічого не їв і не пив води, не спав ночами. Так провів три роки і не находив собі спокою. Тоді пішов у Антонієву печеру й після молитви почув голос преподобного: "Іоанне, Іоанне! Тобі потрібно закритись у печері, мовчати, не злословити і Господь тобі допоможе". Я закрився, уже перебуваю тут тридцять років, тільки недавно отримавши спокій. Увесь час боровся зі своїми похотями постом і молитвою. Однак плотські страсті не покидали мене. Я одягнув залізні кайдани, але це не допомогло. На початку Великого посту викопав глибоку яму, і, увійшовши в неї, засипав себе піском, залишивши вільними тільки голову і руки. Так пробув увесь Великий піст. Багато зла творив диявол, бажаючи вигнати мене з ями. Мої ноги захворіли, кістки крутили, але душа раділа, що вона чиста. Я бажав краще згоріти у вогні, ніж бути підкореним дияволом. Я бачив лютого змія, який дихав вогнем і хотів проковтнути мене. Це продовжувалося декілька днів. А в ніч на Воскресіння Христове змій поклав мою голову і руки в пащу, обпалив мені волосся на голові й бороду. Будучи в гортані того змія, я викрикнув; "Господи Боже, Спасе мій! Спаси мене!" Після молитви з’явилось яскраве світло і змій десь подівся, а я не бачу і по нині. Почув я тоді голос: "Іоанне, Іоанне ! От була тобі допомога, дивись же, будь уважнішим до себе, щоб не сталося чогось гіршого в майбутньому".
Господь сказав мені, що Він мене випробував вогнем, щоб я був чистий, як золото. А щоб позбутися тілесної похоті, потрібно молитися преподобному Мойсею Угрину. Я почав просити: "Господи! Помилуй мене молитвами преподобного цього".
І от на мені прояснилось і розвиднилось, що не треба світла ні вночі ні вдень. І всі, хто до мене приходить, насичуються цим світлом" яке освітлило мене в ніч Воскресіння Господнього, ради майбутнього вічного світла".
Далі преподобний Іоанн продовжив кажучи: "Брате! Ми самі направляємо наш розум на плотські гріхи, тому Господь справедливим Своїм судом опускає на нас страсті, адже ми ніколи не творимо плодів достойних покаяння. Я кажу тобі, брате, помолись цьому Мойсею, і він допоможе тобі".
Преподобний Іоанн Багатостраждальний упокоївся бл. 1160 р. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: "Радуйся, Іоанне, бо постом невимовним ти прославився". Пам’ять преподобного Іоанна вшановується 31 липня (18 липня за ст. ст.).
Преподобний Памва, сповідник, затворник Печерський
Преподобний Памво жив у XIII ст., був ченцем Печерського монастиря. Коли татари захопили Київ, попав до них у полон. Він постраждав за віру, відмовляючись відректися від Христа. Памва говорив їм: "Ваші боги прокляті, а я вірую в Христа, істинного Бога, Який створив небо і землю. Він — Господь, один істинний, всемогутній, Він мене визволить від ваших рук молитвами Печерських святих". І дійсно, за молитвою преподобного, ангел Господній визволив його з полону і переніс здоровим у келію. Памва помер від ран у затворі в 1241 р. Його нетлінні мощі знаходяться в Дальніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано: "Радуйся, Памво, сповіднику, бо ти богів язичницьких прокляв, а ім’я Господа на землі й на небі сповідував". Пам’ять преподобного Памви вшановується 31 липня (18 липня за ст. ст.).
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
