Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні
У роки правління візантійського імператора Льва Великого, Македонянина (457-474), брати Гальба і Кандид, наближені до царя, вирушили з Константинополя до Святої Землі на поклоніння Богові у тамтешніх святих місцях. Вони зупинилася на нічліг у невеличкому селищі біля Назарету, в будинку старенької єврейки. В домі їх увагу привернули запалені свічки і фіміам. На питання, що за святиня знаходиться в будинку, благочестива жінка довго не хотіла відповідати, але після невідступних прохань врешті відповіла, що зберігає дорогу святиню - Ризу Богородиці, від якої відбувається багато чудесних Господніх зцілень. Пресвята Діва перед Успінням подарувала одну зі Своїх риз благочестивій дівиці-єврейці з цього роду, заповівши їй передати її перед смертю також дівчині. Так, від покоління до покоління, Риза Богоматері зберігалася в цій родині.
Дорогоцінний ковчег, що містив священну Ризу, був перевезений до Константинополя. Святий Геннадій, Патріарх Царгородський († 471; пам'ять 31 серпня), і імператор Лев, дізнавшись про священну знахідку, переконалися у нетлінності святої Ризи Богородиці і з трепетом приклалися до неї. У Влахерні, на березі моря, був споруджений новий храм на честь Богоматері. 2 липня 458 року святитель Геннадій з належним торжеством переніс священну Ризу у Влахернський храм, вклавши її в новий ковчег.
Не раз при навалах ворогів Господь, за заступництвом Пресвятої Богородиці, рятував місто, якому Вона дарувала Свою священну Ризу. Так було під час облоги Константинополя аварами в 626, персами - в 677, арабами - у 717 роках.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
