18 Пн. Мц. Ірини. Прп. Якова.
Свята великомучениця Ірина МакедонськаСвята великомучениця Ірина жила в I столітті і до хрещення носила ім'я Пенелопа. Вона була дочкою язичника Лікінія, правителя міста Мігдонії (Македонія, або Фракія). Лікіній побудував для дочки окремий розкішний палац, де вона жила зі своєю вихователькою Карією, оточена однолітками і слугами. Щодня до Пенелопи приходив наставник на ім'я Апеліан, який навчав її наукам. Апеліан був християнином, в час навчання він говорив дівчині про Христа-Спасителя і наставив її християнському вченню і християнським чеснотам. Коли Пенелопа підросла, батьки почали думати про її заміжжя. У цей період життя Господь напоумив її чудовим чином: до неї у вікно прилітали один за одним три птахи - голуб з оливковою гілкою, орел з вінком і ворон зі змією.
Учитель Пенелопи Апеліан пояснив їй значення цього знамення: голуб, що означав чесноти дівчини - смирення, лагідність і цнотливість, - приніс оливкову гілку - благодать Божу, яку одержують в хрещенні; орел - знамення висоти духу, що досягається через Богомисліє, - приніс вінок за перемогу над невидимим ворогом як нагороду від Господа. Ворон же приніс змію на знак того, що диявол озброїться на неї і доставлятиме печалі, скорботи і гоніння. В кінці бесіди Апеліан сказав, що Господь бажає обручити її Собі і що Пенелопа зазнає багато страждань за свого Небесного Жениха. Після цього Пенелопа відмовилася від заміжжя, прийняла хрещення від руки апостола Тимофія, учня святого апостола Павла, і була наречена Іриною. Вона стала переконувати і своїх батьків прийняти християнську віру. Мати раділа зверненню дочки до Христа; батько спочатку не перешкоджав дочці, але потім почав вимагати від неї поклоніння язичницьким божествам. Коли ж свята Ірина твердо і рішуче відмовилася, то розгніваний Лікіній велів зв'язати свою дочку і кинути під копита лютих коней. Але коні залишилися нерухомими, лише один з них відірвався від прив'язі, кинувся на Лікінія, схопив його за праву руку, вирвав її з плеча, а самого Лікінія збив і почав топтати.
Тоді святу діву розв'язали, і за її молитвою Лікіній в присутності очевидців встав неушкоджений, із здоровою рукою. Бачачи таке диво, Лікіній з дружиною і безліччю народу, числом близько 3000 чоловік, увірував в Христа і відрікся від язичницьких богів. Залишивши управління містом, Лікіній оселився в палаці своєї дочки, маючи намір присвятити себе служінню Господу Ісусу Христу. Свята ж Ірина почала проповідувати вчення Христове серед язичників і обертала їх на шлях спасіння. Вона жила в будинку свого вчителя Апеліана. Дізнавшись про це, Седекія, новий правитель міста, закликав Апеліана і запитав про спосіб життя Ірини. Апеліан відповів, що Ірина, як і інші християни, живе в суворій стриманості, в безперервній молитві і читанні Божественних книг. Седекія закликав до себе святу і почав переконувати її припинити проповідь про Христа і принести жертву богам. Свята Ірина безтрепетно сповідала свою віру перед правителем, не злякавшись його погроз і готуючись гідно зазнати страждання за Христа. За наказом Седекії вона була кинута в рів, наповнений зміями і гадами. 10 днів пробула в рову свята і залишилася неушкодженою, бо Ангел Господній зберіг її і приносив їй їжу. Седекія приписав це чудо чарівництву і віддав святу на страшні тортури: наказав перепиляти її залізною пилою. Але пили ламалися одна за одною і не завдавали шкоди тілу святої діви. Нарешті, четверта пила обагрила тіло мучениці кров'ю. Седекія зі сміхом сказав мученице: "Де ж Бог твій? Якщо у Нього є сила, нехай Він тобі допоможе". Раптово піднявся вихор, блиснула сліпуча блискавка, вразила багатьох мучителів, пролунав грім, і полився сильний дощ. Бачачи таке знамення з Неба, багато хто увірував в Христа Спасителя.
Седекія не покаялися явним проявом сили Божої і віддав святу новим тортурам, але Господь зберіг її неушкодженою. Нарешті народ обурився, дивлячись на страждання безневинної діви, повстав проти Седекії і вигнав його з міста. Правителі що замінили Седекію також піддавали святу Ірину різним жорстоким мукам, під час яких силою Божою вона продовжувала залишатися неушкодженою, а народ під впливом її проповіді і чудес, що відбувалися все в більшій кількості звертався до Христа, залишаючи поклоніння бездушним ідолам. Всього святою Іриною було звернуто понад 10000 язичників. Зі свого рідного міста Мігдоніі свята перейшла в місто Калліполь і там продовжувала проповідувати про Христа. Правитель міста на ім'я Вавадон піддав мученицю новим мукам, але, побачивши, що свята залишається неушкодженою, напоумився і увірував у Христа. Разом з ним увірувало велике число язичників, які всі прийняли святе хрещення від апостола Тимофія. Після цього свята Ірина відвідала й інші міста Фракії - Костянтину, Месемврію з проповіддю про Христа, творячи чудеса, зцілюючи хворих і зазнаючи страждання за Христа. У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наблизився час її кончини. Тоді свята Ірина у супроводі свого вчителя старця Апеліана та інших християн пішла за місто до гірській печері і, осінивши себе хресним знаменням, увійшла в неї, вказавши своїм супутникам закрити вхід у печеру великим каменем, що й було виконано. Коли на четвертий день після цього християни відвідали печеру, то тіла святої в ній не знайшли. Так померла свята великомучениця Ірина.
Обретіння мощей преподобного Якова ЗалізноборовськогоБлагословення на чернече життя він отримав у Свято-Троїцькій обителі від преподобного Сергія Радонезького. Понад 20 років святий Іаков Залізноборовський жив пустельником у костромських лісах, звершуючи подвиги посту і молитви. Неподалік поселення Залізний Борок преподобний влаштував монастир, збудував храм на честь Різдва Іоанна Предтечі. У другій половині п'ятнадцятого століття під час татарських набігів ця обитель дала притулок багатьом знедоленим місцевим жителям. Донині Іаково-Залізноборовський монастир привертає увагу багатьох прочан. Серед його святинь особливо шануються мощі засновника цієї обителі.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
18-05-2020, 09:00
0
1 486
