Про наслідки Чорнобиля для майбутнього, адаптацію природи і людини до радіаційного забруднення та загрозу пожеж говоримо з викладачем Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук ЧНУ, кандидатом фізико-математичних наук Леонідом Підкаменем.
"Деякі ізотопи розпадаються тисячі років"
– Пане Леоніде, чи ще довго ми будемо відчувати наслідки Чорнобильської катастрофи?
– За важкістю наслідків Чорнобильська аварія 1986 року належить до найскладнішого – сьомого класу, як і аварія на японській Фукусімі 2011-го. Ці дві техногенні катастрофи – найтрагічніші в історії людства. За еквівалентністю вибуху вони дорівнюють кільком сотням ядерних бомб. Тоді у навколишнє середовище було викинуто велику кількість уранового палива та радіоактивних речовин. Це, зокрема, йод-131, цезій-137, стронцій-90, ізотопи плутонію.
Велику небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду приблизно 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 виявлені у поверхневому шарі ґрунту. Вони потрапляють на гриби, рослини, а відповідно, забруднюють і тварин, які ними харчуються. Період розпаду надважких радіоактивних ізотопів плутонію та америцію - сотні й навіть тисячі років.
Розпад цих трансуранових речовин супроводжується бета- та альфа-випромінюванням, що суттєво впливає на екосистему.
Тобто ще багато поколінь відчуватимуть Чорнобиль.
– Чи здатні людина і природа адаптуватися до радіаційного забруднення?
– Досить цікавий факт підмітили вчені ще після вибуху атомної бомби в Хіросімі. Попередні прогнози були в десятки разів страшніші, ніж сталося насправді. Науковці були цим дуже здивовані: "У чому річ?". Пізніше, за результатами досліджень, вони дійшли висновку, що після Хіросіми природа, тварини і люди реалізували свої приховані можливості та адаптувалися до радіаційного забруднення. Відбулися деякі зміни на генетичному рівні, які вже більше пристосовані до цих умов. У Чорнобилі стався значно більший викид радіоактивних речовин, ніж у Хіросімі, отож результати повинні були бути в сотні разів страшніші. Та
вчені зауважили, що буквально через кілька років після аварії почалося швидке відновлення природи: відтворилося багато рослин, а популяції тварин навіть збільшилися. Тому, мабуть, можна стверджувати, що певна адаптація, пов’язана з радіацією, розвивається і в природі, і в людини.
Пожежа не вплинула на радіацію
– Недавно у Чорнобильській зоні сталася масштабна пожежа. Спеціалісти екологічної інспекції запевнили, що радіаційний фон не перевищує норми, лише в повітрі перевищені продукти горіння. Це справді так?
– На мою думку, пожежа не повинна і не може суттєво впливати на якісні та кількісні характеристики параметрів радіаційного фону. Такий висновок
ґрунтується на тому, що фізико-хімічні процеси, які супроводжують природне горіння різних матеріалів, реалізуються на атомно-молекулярному рівні масштабності природної речовини, а процеси радіоактивного розпаду ізотопів відбуваються на ядерному рівні фізичної масштабності. Відповідно, енергії та механізми цих процесів кардинально відрізняються між собою. У результаті це приводить до мінімізації (або відсутності) впливу температури продуктів горіння на активність радіоактивного розпаду.
– Вогонь пожежі майже дістався могильника ядерних відходів і, зокрема, до самої АЕС. Чи була для них серйозна загроза?
–Хочу згадати деякі факти. Початковий залізобетонний саркофаг, який був побудований в 1986 році (так зване укриття) з часом почав занепадати, і в 2010-му був розроблений проєкт другого саркофага, на цей раз сталевого. Його будівництво в кінцевому рахунку обійшлося більше ніж у 1,5 мільярда євро.
Арочна споруда була зведена поруч зі старим саркофагом, і в листопаді 2016 року її "насунули" на будівлю реактора за допомогою домкратів. Таким чином новий, безпечний комбінований саркофаг вмістив всередині себе і зруйнований реактор, і старий саркофаг. Отож немає жодних сумнівів щодо безпечності такої споруди.
Майбутнє – за енергією з простору
– Чи стала Чорнобильська аварія якимсь уроком для України і світу?
– Для світу, гадаю, Чорнобиль став великим уроком. Наскільки для нас – відповісти важко. У 2004 році Чорнобильську АЕС повністю закрили.
Нове укриття розраховане приблизно на 100 років. Інше питання, що там всередині залишилося. Деякі вчені вважають, що під час вибуху з реактора
вийшло назовні 80 відсотків ядерного палива. На думку інших, вийшло тільки 20-25 відсотків, а більша частина залишилася всередині. Перевірити це складно.
Дехто пропонує закрити всі атомні електростанції.
Але, на мою думку, без цього джерела енергії буде складно.
– Чи можна замінити ядерну енергію безпечнішою?
– Разом із нашими науковцями я займаюся енергоінформаційними процесами та механізмами в природі. Є такі джерела енергії, які можна вважати абсолютно чистими і значно безпечнішими від ядерних. Це може здатися фантастикою, але в одному кубічному сантиметрі навколишнього простору захована надзвичайно велика енергія, тільки людство поки що не має до неї доступу. Вчений Микола Тесла ще в 1920-1930 роках підійшов дуже близько до вирішення цього завдання – отримання енергії з довколишнього простору. Він проводив досить серйозні експериментальні роботи. Та основні результати його розробок кудись зникли. Хоча за цим видом енергії з його нескінченими запасами – майбутнє. Я переконаний, що через кілька десятиліть людство обов’язково прийде до цього, і тоді питання енергії буде вирішене. Можна також використовувати нетрадиційні джерела енергії – вітру, сонця, океану.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
