Попри те, що епатажний київський гурт "Хамерман Знищує Віруси" був створений ще в 1996 році, за 24 роки він жодного разу не спромігся виступити у Чернівцях. Аж поки не сталося лихо – на коронавірус захворів перший чернівчанин.

Не зволікаючи, 8 березня музиканти приїхали до столиці Буковини, і дали свій перший концерт "ХЗВ знищує коронавірус", що зібрав аншлаг. Відтак ще й скандальну фотосесію зробили – у костюмах чумних лікарів із трунами на голе тіло фотографувалися біля визначних пам’яток Чернівців.



Про те, що спонукало музикантів до таких кроків, кореспондент molbuk.ua поспілкувався із учасником гурту – Альбертом Цукренком одразу після концерту.

– Ви не випадково вибрали Чернівці – саме тут був зареєстрований перший хворий на коронавірус. Ви вирішили таким чином "хайпанути", чи дійсно переймаєтесь цією проблемою?

– Знаєш, коли почалася оця історія вся із коронавірусом, усі наші прихильники почали казати, що нас швиденько треба перейменуватися із "Хамерман Знищує Віруси" на "Хамерман Знищує Коронавірус", тобто закликали "хайпанути", але ми не зовсім по цих справах. Однак, коли в Чернівцях виявили хвору людину на коронавірус, я просто написав пост у Фейсбук, на нашій сторінці, що, бачите, Чернівці, скільки разів ми вам казали, і тут Адам Сковородка нам написав: "Давайте приїжджайте, хоч завтра!" Ми з ним раніше вели перемовини про приїзд до Чернівців, але все якось не складалося, а тут – на хвилі цього "хайпу" він вирішив нас привезти. Ну і клас!



– Зі сцени ви озвучили свою позицію щодо пташиного грипу, а що ви думаєте щодо "COVID-19"?

– Гадаю що паніки аж забагато, але ми всі – читаючі і освічені люди, і розберемося, що до чого.

– Ви не боялися приїхати у Чернівці?

– Та ні, заради Бога! Одна людина – в карантині… Я думаю, що якщо є одна людина в Чернівцях, то вже є хтось і в Києві. Це всюди буде!

– Як довго ви думали над своїми сценічними костюмами у вигляді гробів? Що ви ними хотіли сказати? Що всі помруть?

– Ні! (сміється – авт.) Це скоріше іронія над тим, що всі помруть. А скільки думали? Та недовго – сіли, і зробили. Це продовження серії наших костюмів із дошками. А ці дошки йдуть ще від костюмів Даші Астафьєвої, якщо ти бачив кліп із нею. Їх попсова група "Нікіта", і вони там йдуть голі по супермаркету, із чорними позначками на найцікавіших місцях. Це початок 2010-х. А потім вони вийшли на нагородження з такими картонними чорними вбраннями. І оце ми пішли цим шляхом, і бачите, все це вилилось в оцю-от труну.



– Організатор концерту Адам Сковородка допомагав вам виготовляти костюми. І, казав, що в процесі навіть порізав руки. Ви часто залучаєте організаторів до створення сценічних костюмів?

– Не часто, але буває, що костюми – більш – менш прості, а цей – конструкційно досить складний. Це - зі стиродура – такого щільного пінопласту. Треба було зробити ці гроби такими, щоб вони були не важкі і не відривалися. Це досить непросто, а я – абсолютно безрукий. Ну, ми з Вовою придумуємо костюми, а робити я ні фіга не вмію. Тому або Вова робить сам, а коли він не справляється і у паніці – тоді вже залучаємо когось.

– Відомо, що ви хочете також у цих костюмах зробити фотосесію в Чернівцях.

– Так. Ми хочемо в якихось визначних місцях сфотографуватись. Насправді, ніякого глибокого змісту в цьому немає. Ми завжди робимо фото сесії з новими костюмами – або перед концертом, або після. Ці костюми треба "відфоткати", а де їх "відфоткати"? Зазвичай робимо це у студіях, але на хвилі цього хайпу – "ХЗВ знищує коронавірус" хочемо тепер докинути ці фото, де ми у образах чумних лікарів у гробах на голе тіло – у впізнаваних місцях Чернівців. Що ми хочемо цим сказати? Мені здається, що тут абсолютно здорова атмосфера – не сидять люди по домівках, не ходять у масках, кафешки відкриті, люди сидять і спілкуються. Я думаю, що тут навіть з панікою якось особливо і не треба боротись. Тут – нормально!



– Ну і наостанок розкажіть про ваш новий альбом "Кря!" - яким він буде?

– "Кря!" - від слова крякнути, бо, як і в більшості наших альбомів, велика частина пісень присвячена темі смерті. І у нас така специфіка, що ми пишемо пісні, потім їздимо з ними по концертах, а потім, через кілька років видаємо їх на альбомах. Тобто там із таких пісень, що люди не чули, буде одна, або дві. А більшість – досить відомі пісні.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram