Мучеників Хрисанфа, Дарії, Клавдія, Трибуна, Ясона, Мавра і Панхарія.
1 квітня – пам’ять мч. Хрисанфа і мц. Дарії (283) і з ними мчч. Клавдія, трибуна, Іларії, дружини його, Ясона і Мавра, синів їхніх, Діодора, пресвітера, і Маріана, диякона.
Святий Хрисанф походив з язичницької сім'ї; здобув якісну освіту. Серед книг йому траплялися такі, в яких язичники міркували про християнство. Але юнак захотів прочитати книги, написані самими християнами. Йому довелося знайти книги Нового Завіту. Священне Писання просвітило душу розумного хлопця. Він знайшов пресвітера Карпофора, який ховався від гонінь, і прийняв від нього Святе Хрещення. Після цього він почав відкрито проповідувати Євангеліє. Батько хлопця всіляко прагнув відвернути сина від християнства і одружив його на красуні Дарії, жриці Афіни Паллади. Проте святий Хрисанф зумів навернути свою дружину до християнства, і молоде подружжя зі спільної згоди вирішило вести невинне життя. Після смерті батька вони почали жити в окремих будинках. Святий Хрисанф зібрав навколо себе кількох навернених до Христа юнаків, а навколо святої Дарії зібралися благочестиві жінки.
Люди поскаржилися епарху Келеріпу, що святі Хрисанф і Дарія проповідують безшлюбність. Святий Хрисанф був відданий на муки трибунові Клавдію.
Проте тортури не змогли поколивати мужність молодого мученика, бо сила Божа допомагала йому. Вражений цим, трибун Клавдій увірував в Христа і прийняв святе Хрещення разом із дружиною Іларією, і з синами Ясоном і Мавром і зі всіма домашніми і воїнами. Коли звістка про це дійшла до імператора Нумеріана (283 - 284), то він наказав всіх їх стратити. Мученик трибун Клавдій був втоплений у морі, а його сини і воїни були обезголовлені. Християни поховали тіла святих мучеників недалеко в печері, і свята Іларія почала постійно ходити туди, щоб молитися. Одного разу її вислідили і привели на муки. Свята попросила дати їй декілька хвилин для молитви, закінчивши яку померла. Служниця поховала святу в печері поряд із синами.
Святу Дарію мучителі віддали в блудилище. Але там її охороняв посланий Богом лев. Всіх, хто намагався поганьбити святу, лев валив на землю, але залишав живими. Мучениця проповідувала їм християнство і навертала на шлях спасіння.
Святого Хрисанфа кинули до сморідної ями, куди стікалися всі нечистоти міста. Але йому засяяло Небесне Світло, і замість смороду яма наповнилася пахощами.
Тоді імператор Нумеріан повелів віддати святих Хрисанфа і Дарію в руки катів. Після катувань мученики були живими зариті в землю.
В печері, розташованій недалеко від місця страти, почали збиратися християни, вшановуючи день мученицької смерті святих. Вони здійснювали Богослужіння і причащалися Святих Таєн. Дізнавшись про це, язичницькі власті наказали засипати вхід в печеру, заповнену християнами, які прийшли на молитву.
Так в муках загинуло безліч християн, з яких двоє відомі за іменами: мученики пресвітер Діодор і диякон Маріан.
Повну версію православного календаря на 2020 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
