Чернівці. 18.03.20. Хроніка одного дня.
10:00. Ще вчора сподівався доїхати з "Гравітону" до центру Чернівців тролейбусом №2, ставши бодай десятим щасливчиком із десяти, котрих впустять у салон, але не сталося, як гадалося – увесь громадський транспорт з 18 березня відмінили. Тому крокую до центру "пішкарусом" - почав практикувати піші добирання на роботу і з роботи, ще коли це не було мейнстрімом. Якихось шість кілометрів і година ходьби середнім темпом – і ти в центрі.
Крокуючи, звертаю увагу на те, що вул. Руська – рясно помита. Характерного запаху хлорки немає, однак калюжі із піною, ймовірно від якоїсь миючої рідини.
На тролейбусних зупинках переважно нікого немає. Поодинокі потенційні пасажири сподіваються на чудо, але чуда не буде – принаймні на зупинках про це нічого не написано, а вуличне радіо підозріло мовчить.
Двірник шваброю підмітає дорогу. Він – у масці. Мітли поблизу не видно.
Ближче до центру помічаю, що на під’їздах будинків розклеєні об’яви із текстом: "Шановні мешканці! Виконуємо роботи по дезінфекції під’їздів, і два мобільних номери телефонів. Більше – жодної інформації і вихідних даних. Платна послуга, чи ні – невідомо.
На брамі Паспортного сервісу помічаю оголошення: "Шановні відвідувачі! При вході до приміщення просимо одягати захисні маски, та інші засоби особистого захисту, дотримуватись дистанції при спілкуванні"
Спускаюсь до Площі Пресвятої Марії. У автівці із зображенням панди на капоті, що припаркована біля Турецького моста бачу над бардачком одноразову пов’язку. Площа безлюдна, як після турецької навали.
На дверях міської поліклініки №1 об’яви сповіщають про карантин, однак літні люди час від часу заходять всередину.
Центральна площа теж порожня. Чоловік у масці біля пам’ятника Шевченкові чекає на когось. Якби Шевченко цієї миті заговорив – хто зна, що би він сказав, але на думку чомусь спадають слова "Схаменіться люди добрі, бо лихо вам буде".
12:00. Чоловік у масці реагує на мелодію сурмача, підіймаючи голову. Сурмач традиційно, зі зрозумілої причини без маски, і виконавши майже у порожнечу свою щоденну справу швидко зникає. На площі спрацює столичне телебачення, ймовірно сповіщаючи Україну про ймовірно правдиву ситуацію у Чернівцях.
Прямую на вулицю Ольги Кобилянської. Люди є, але небагато. Біля магазину "Мантулки" на парапеті сидить закохана пара. Вони ніжно обіймаються і з вигляду щасливі – тож їм наразі не до захисту. На одній із лавочок примостилася компанія молодих людей, які жартують про те, що люди нині поділилися на дві категорії – тих, хто панікує, і тих, хто над ними жартує.
Двері аптеки на перехресті Головної і Шевченка на підпорі. Біля них – стілець. Об’ява каже не заходити більше двох чоловік. Поблизу аптеки – люди в масках. Чоловік, що вийшов з аптеки, дістає із обгортки маску і, задоволений, одразу її вдягає.
Автостанція на Садовій безлюдна. У голові ще крутиться мелодія "Марічки", але на горизонті видніється заклад, де продають славнозвісні бутерброди "Мальва". Попри бурчання у животі, "Бутербродна", що навпроти автостанції на жаль зачинена.
У парку Шевченка поодинокі мамочки із колясками – вони насолоджуються гарною і теплою погодою. Бігунів сьогодні мало.
Час повертатись на Гравітон. На афіші філармонії, що на вул. Фастівській, хтось зірвав плакат, натомість позначку "відмінено" приліпив просто на бляху. Корона обрізаного "Зелентрестом" дерева, як вірус тягнеться до порожньої зупинки, на якій під сонцем відпочивають дворняги. На Руській їх особливо багато, але якщо їх не чіпати, то й вони нікого не зачеплять.
На автовокзалі, що на Гравітоні теж безлюдно і жодного автобуса – всі рейси скасовано.
Біля "Нової Пошти" черга надворі. В середину запускають по кілька чоловік. Людей поблизу заводу не видно. Жіночка, що вийшла на перекур каже чоловікові біля дверей входу: "Сірьожа, ми не працюємо – задурно прийшов!". Однак ніяких об’яв про те, що роботу підприємство призупинило не видно.
На вхідних дверях до "Велмарту" висить оголошення, що на період карантину з 17.03.20. магазин тимчасово працює з 08:00 до 21:00. Біля охорони – антисептики для рук, якими можуть користуватися усі охочі. Усі касири – у масках і спеціальних захисних окулярах. Продають тільки продовольчі товари. Прилавки зі всіма непродовольчими товарами або перегороджені червоною стрічкою, або порожні. Жіночка на касі починає скандалити, бо хотіла придбати упаковку шкарпеток, але їй попри прохання їх не відпустили…
Як бачимо, попри коронавірус життя міста триває, і, як полюбляє казати одна з чернівецьких чиновниць: "Життя, я тебе люблю!"
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
