«Деякі думають, що ми порохоботи»: комік Ілля Клим розповів про проект «Наші без Раші»

Новий гумористичний інтернет-скетчком "Наші без Раші" стрімко набирає популярності. Гострі злободенні жарти висміюють усіх: від простих українців і до президентів. У команді "Наші без Раші" – львів’яни, тернополяни і буковинець – гуморист Ілля Клим. Із ним ми поспілкувались про ідею "Наші без Раші" та майбутній концерт у Чернівцях.

"Народилася ідея, донести, що українці – це круто!"



– Я давно займаюся гумором і цікаво було перейти в якусь площину, у якій не просто позитивна емоція, а та, яка би несла людям ідею. П’ять років тому ми з хлопцями з Хмельницького та колегою зі Львова Романом Гапачило зібралися у Львові і вирішили створити невеличке шоу. Це мав бути новий формат, якого ще не було в Україні. Ми говоримо в своєму шоу, що галичани то такий народ, у якого має бути все своє – львівське пиво, львівське морозиво, львівська горілка, але ковбаса має бути "Дрогобицька". То ми придумали формат кабаре і назвали його "Вечір колєг". Щомісяця ми робили таку вечірку на півтори години, де гумор лився під звуки камерного оркестру. Притерлися один до одного, і народилася ідея донести людям меседж, що українці – це круто.

Ми зрозуміли, що цей продукт зараз дуже актуальний. І, як тепер показує практика, він більше актуальний в центральній і східній Україні. Бо в нас таке відчуття, що в Західній Україні нам добренько. А от коли хлопці недавно їздили з концертом до Дніпра, то там був аншлаг. Тому вирішили зробити такий серіал-скетчком, відзняли пілотні три серії за свої гроші. Походили з тим по різних телеканалах. Та виявилось, що їх контролюють певні політичні сили. Про те – жартуйте, про те – не жартуйте. Ми вирішили не приймати такі пропозиції і звернутися до інтернету, щоби це був суто інтернет-скетчком. Благо, таких майданчиків у інтернеті є багато. Один із них – Big Idea. Там, якщо тобі сподобалось – можеш коштами підтримати. Тож усі наступні сезони ми виходили за кошти, які люди нам надсилали. З цих коштів ми не беремо жодної копійки – все йде на виробництво продукту. Вже до четвертого сезону, який зараз щоп’ятниці можна побачити на нашому ютуб-каналі, підключилися фірми-спонсори, які нас суттєво підтримали.

– Люди охоче дають кошти на ваш продукт?

– Найцікавіше те, що 30% спонсорів – це наша діаспора у Канаді і США. Була навіть одна людина, яка надіслала 10 тисяч гривень анонімно, зі словами: "Просто робіть свою справу!"

– З ким вас порівнювати? "Наша Раша"? "95 квартал"?

– Ми чітко зрозуміли, що зайняли ту патріотичну нішу, яку вищезгадані проєкти не виконують. По-перше, це продукт, який може і не зрозуміють широкі маси. Ми не підходимо до продукування наших скетчів як до якогось конвеєра. Дорогу ми нікому не переходимо. Назва "Наші без Раші", яку я особисто придумав, це було на зло тим подіям, які відбувалися. Було дуже неприємно, коли наші люди були як ті сліпі миші – коли їм щось дають, вони хавають, не дивлячись на те, що робиться довкола. Під останнім скетчем "Формула Штайнмайєра" нам написали: "Хлопці, ті паралелі і ті алегорії, які ви використовуєте, дуже крайній буковинець зрозуміє, що то є, як то є, і куди воно нас веде". Тож, може, ми не даємо варіанту вирішення тієї чи іншої проблеми, але те, що відбувається ми мусимо знати щоб адекватно реагувати.

– Чи мають люди, які фінансово вас підтримують, вплив на вашу творчість?

– Однозначно! І у фейсбуці, і на нашій сторінці на ютубі ми час від часу вивчаємо попит – кому що буде цікаво. До прикладу, одну із тем, що буде у новому сезоні, нам підказали люди в опитуванні. Не буду розкривати всіх таємниць, але скажу, що кльово так робити. Тому що ти тоді даєш зрозуміти, що ти не є далекий від глядачів, як інші проєкти.



"Здається Зеленський втратив "чуйку"

– Ви жартуєте на різні теми – від соціалки і до політики. Ви давно знайомі із Зеленським – ще з часів шоу "Розсміши коміка", що вам не заважає зараз критикувати його…

– У моєму розумінні, як і будь-яка людина, на роботі він може бути одним, і це амплуа він про себе роками складав – він позитивний, однозначно. Людина, яка організувала і продовжує розвивати гумор. Але я помітив, що, як влада у нас міняється, так і гумор кудись йде. До прикладу, я в скетчі виступаю як громадянин України. Якщо я бачу що в державі твориться щось незрозуміле, то моя громадянська позиція – чітко відреагувати на це. Деякі люди думають, що ми якісь порохоботи. Але ви подивіться на приклад "Наші без Раші" – у нас є львівські хлопці, а є я, який голосував за Зеленського.

Бо по-перше, я голосував за зміни. І мені здається, що сам Володимир чітко розумів, що такий рейтинг не виплив з того, що він прекрасний комік. Люди голосували за зміни, а він зараз став заручником ситуації. Адекватний українець розуміє, що не можна за короткий період зробити стільки, скільки вимагають. А другий момент – у цій гонці за позитивними змінами Зеленський може і втратив оту "чуйку" відносно людей, які його оточують.

Треба дивитися на це з різних боків, але ми адекватно реагуємо на все, що робиться. Я думаю, люди не дадуть збрехати. Зміни відбуваються, але поки що не в той бік, який всі собі придумали, що буде все і одразу. Якщо команда Зеленського далі буде робити щось не те – реагуватимемо блискавично. Ми чітко розуміємо, що через призму гумору свою думку людям треба доносити. Тут живуть наші діти, і приємно буде, коли дві дочки виростуть, відкриють ютубець, і скажуть, що татко займався праведною роботкою. А щодо того, який Зеленський як людина – він відкритий. Через те, що я знайомий із ним, під час виборів навіть був заручником фрази: "Ілюша, ти шо, не там?". А я кажу: "Перепрошую, я завжди був аполітичним". А всі кажуть: "Ага, розкажеш"… А я: "Ну, може… Може ви зараз спілкуєтесь з майбутнім головою обласної ради – хто його знає?" Побачимо, в якому баченні людей будуть гумористи, бо як показує практика – не все так чудово наразі. І зокрема з головою облради теж.

– Буковинські жарти "проштовхуєш" у "Наші без Раші"?

– Однозначно! Люди, які знають мене особисто і творчість, яку я несу, бачать там цю нотку. Ми так чи інакше привносимо шарм своїх регіонів у проєкт. Чим живемо, про те й жартуємо. Думаю, що люди, які 13 березня прийдуть на концерт "Наші без Раші" у Чернівцях, на своїх емоціях відчують, що то є за суміш почуттів, коли є львівський інтелігент і мій гуцульський гумор у супроводі оркестру. У нашому виступі будуть відмінності від "Наші без Раші", бо у скетчшоу люди бачать вже відібрані жарти, а на нашому виступі можна буде побачити і майбутні скетчі, і музичні вставки.



Анекдот від Іллі Клима

Зібралися два куми. На столі – шматок сала, п’ють самогон.

Один каже: "От думаю, куме, може би ми пішли війною на москалів?"

Інший йому: "Куме, та у них же населення – понад сто мільйонів! Нам треба з вами трохи військо зібрати… Давайте рахувати – ви, я, ще наших кілька кумів – десять людей вже є, а там люди підтягнуться!"

– Точно! Все! Завтра йдемо! Але чекайте, нє, знаєте, я тут подумав – не вийде!

– А чому, куме? Забоялись?

– Та ні! Просто думаю, де ми у Сторожинці такий цвинтар для них знайдемо?

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram