Із 1883 року в Чернівцях із 52-тисячним населенням працював міський телефонний зв’язок, але спершу налічувалося лише 107 абонентів. Телефонну мережу в нашому місті збудували віденці Йозеф Весселі, Бернгард Розенфельд та Ріхард Форреґер.

У 1884-му її продали лондонській фірмі "Consolidated Telephon Consortium and Company". А в 1892 році мережа перейшла в управління Дирекції пошти і телеграфу. Перед Першою світовою війною кількість абонентів зросла до 900, а технічна спроможність була розрахована на чотири тисячі. Ці показники були кращими, ніж в інших австрійських містах такого ж розміру.



На кумедну історію, пов’язану з чернівецькою поштою під час революції 1848 року, натрапляємо в листуванні чернівецького інженера й музиканта Антона фон Борковські з його сином Карлом фон Борковські, який навчався у Віденській політехніці й став активним учасником тих подій. Провінційні Чернівці знали, що у Відні триває революція, тому революцію у місті шукали й пильнували повсюди.

Ось що писав Антон фон Борковські синові навесні 1848 року:

"Все ж хочу розповісти тобі про один випадок, який і ми можемо назвати революційним актом. Місяць тому, в неділю, дорогою до церкви я побачив на одній колоні перед аптекою рукописну листівку німецькою і польською мовами із закликом про створення вільної Польщі. Відразу біля неї зібралася допитлива юрба містян і не забарилися представники влади, які розігнали людей, здерли листівку і виставили біля колони двох озброєних вартових, щоби там більше не з’являлося революційних закликів. Але нахабний революціонер наклеїв нову листівку ідентичного змісту на іншій колоні – лише за кількадесять кроків від суворих вартових. Відтепер аж шестеро військовиків безперервно обходять всі колони у місті зі сподіванням, що ця листівочна гра скоро закінчиться. Але, оскільки ті листівки підривали територіальну цілісність монархії, тут не покидають намірів знайти підбурювача хитрістю. Начальник пошти отримав вказівку від директора поліції порівнювати почерк на всіх листах із почерком на листівці. Та директор пошти у нас великий базікало, і про це справді геніальне розпорядження вже знає все місто. Зрозуміло, що кожен переляканий, аби його почерк випадково не був схожим із революційним, тому так змінює свій почерк, що можна подумати, ніби ми не у Чернівцях, а в Китаї чи далекій Індії".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram