У Чернівцях на Центральній площі сьогодні небайдужі мешканці міста вшанували пам’ять медика, учасника антитерористичної операції Владислава Трепка, який загинув 12 лютого 2015 року під Дебальцевим. Тоді, під час обстрілу "швидкої" лікар накрив своїм тілом пораненого бійця і зазнав смертельного поранення. 28-річний лейтенант медичної служби 30-ої окремої механізованої бригади врятував на передовій сотні бійців, робив складні операції в польових умовах.
Як повідомляє кореспондент molbuk.ua, вшанувати пам’ять героя прийшли ветерани АТО, друзі, небайдужі чернівчани. Відбулося Богослужіння, присутні помолилися за загиблого лікаря. Подзвін здійснили його рідні, для яких біль втрати не минає.
"Наш син жив за принципом американського президента Джона Кеннеді: "Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, питай, що ти можеш зробити для своєї країни", – запевнив Віталій Трепко, батько Владислава. – Я часто казав по телефону синові: "Прошу тебе, не кидайся під кулі, бережи себе…". А він відповідав: "Батя, ти мені таке кажеш, а якби сам опинився тут, першим пішов би на передову". І я не мав що сказати йому у відповідь. Він міг врятувати тисячі пацієнтів, але Бог вирішив забрати його до себе".
– Того дня, коли загинув Влад, я дивилася по телевізору новини, – пригадувала мама героя Ніна Трепко. – Диктор сказав, що на Сході обстріляли дві медичні машини, в одній із них загинув військовий лікар. Тоді я серцем відчула, що із сином щось сталося. Весь вечір і ніч набирала номер Влада, але він був поза зоною досяжності. А вранці командир роти повідомив страшну звістку: "Влад загинув". Син дуже любив зиму. І коли його виносили з дому, почав падати сніг. Зараз, коли ми говоримо про Влада, теж падає сніг. Це ніби звістка від нього. З його смертю закінчилося і моє життя. Туга, горе, плач – тепер це наші будні. Кажуть, що час лікує. Але не тоді, коли втрачаєш дитину. Звикнути до цього неможливо. Рятують діти, внуки робота, бо інакше не витримала б. Я часто сідаю в кімнаті сина беру до рук його фото і розмовляю з ним, розповідаю про все, що відбувається. Від цього стає трохи легше. Мій син врятував життя багатьом бійцям. Його донечці Вікусі вже виповнилося чотири рочки. Він не бачив, як вона росла, як робила перші кроки, вимовляла перше слово. Але донечка знає все про татуся, показує пальчиком на небо: "Він там".
Владислава Трепка нагородили посмертно бойовим орденом Богдана Хмельницького, за професіоналізм орденом Святого Пантелеймона, який називають "медичним Оскаром", орденом "Народний Герой України", медаллю "На славу Чернівців". Він похований у Чернівцях на Алеї слави. У школі № 28, де навчався Владислав, відкрили меморіальну дошку. На його честь назвали одну з міських вулиць.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
