Село Розтоки на Путильщині визнано одним із найкращих туристичних сіл України.
Завдяки мальовничим гірським краєвидам його називають "буковинською Швейцарією", йдеться в публікації "МБ".
Перша письмова згадка про село Розтоки датується 1501 роком. Воно розкинулося на лівому березі річки Черемош, оточене з усіх боків горами та лісами.
Одна з легенд розповідає, що давним-давно випали дуже сильнi дощi, потоки води залили всю долину. Мешканці переселилися на деякий час у гори. А коли дощi вщухли i люди повернулися назад, то побачили, що долина подiлена навпiл бурхливою рiчкою. Спробували йти бродом додому i питали: "Через рiчку мож?". "Мож, мож!" – казали першопрохiдцi на той бiк. Так i назвали рiчку – Черемош. А розточене (поділене) нею село – Розтоками.
У селі 1742 року діяли опришки Олекси Довбуша, про що свідчить печера його імені.
У 1863-1866 роках у Розтоках учителював письменник Юрій Федькович. Тут він написав багато віршів, оповідання "Опришок".
Про село згадує Леся Українка під час відпочинку в Карпатах 1901 року в листі до Ольги Коблянської: "Раз заїхали на високу гору Німчич і бачили звідси при заході сонця щось таке гарне і срібне як мрія, – кажуть, що то зветься Розтоки…".
У 1970 році Іван Миколайчук та Юрій Іллєнко знімали в селі легендарний фільм "Білий птах з чорною ознакою". Із танцювальним ансамблем "Вітерець" сюди приїхав молодий композитор Володимир Івасюк. Тут він намагався знайти таємничу квіту – червону руту, яку оспівав у своїй незабутній пісні.
В 1975 році у Розтоках зняли музичний фільм за участі Софії Ротару, в якому співачка виконала шість пісень Івасюка.
У селі Розтоки народилися письменниця Марія Матіос та відомий мовознавець Костянтин Герман.
Туристичні цікавинки Розтоків
1. У центрі Розток знаходиться пам’ятка архітектури національного значення – дерев’яна Успенська церква. Побудована вона 1846 року із смерекових брусів і є зразком триверхого буковинського храму. Високі восьмигранні пірамідальні верхи вкрити бляхою, дерев’яні стіни викрашені у яскраво жовтий колір.
2. Справжнім природним дивом вважають Смугарівські (Буковинські) водоспади. Цей ландшафтний заповідник займає площу понад 38 гектарів і належить Розтоківському лісництву. На двокілометровому відрізку Смугарова розташувалося відразу сім водоспадів, що є унікальним для Карпатського регіону.
Водоспад Ковбер названий на честь колишнього власника цих місць. У 30-х роках минулого століття неподалік знаходився водяний млин, який належав Ковберові. Висота цього водоспаду – 3,5 метра.
Другий водоспад Сич набагато вищий – 10,5 метра. Свою назву отримав завдяки "сичанню" його води.
Наступний водоспад Нижній Гук є каскадним і складається з декількох "сходинок". Розташований на другій лівій притоці, загальна висота його складає 9 метрів.
Приблизно через кілометр знаходиться четвертий невеликий водоспад – Ворота. Він має 3,5 метра висоти і справді нагадує своєю формою ворота.
П’ятий водоспад має назву Середній Гук і знаходиться через 250 метрів від Воріт. Він трьохкаскадний, вода спадає з висоти 10,5 метра.
Найбільшим і найгарнішим водоспадом є шостий – Великий Гук. Його висота – аж 19 метрів.
Останній водоспад – Вишній Гук – вертикальний і сягає п’яти метрів.
3. Любителі екстриму можуть сплавитися по гірській річці Черемош. Це буде незабутня мандрівка.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
