Комфортне чи не дуже: чому Чернівці на найнижчих позиціях рейтингів

Згідно з результатами п’ятого всеукраїнського муніципального опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", наше місто продемонструвало найнижчі позиції щодо задоволеності жителів якістю сфер та послуг, інфраструктури та діяльності влади. Натомість Чернівці лідирують у рейтингу, де жителі стверджують про високий рівень корупції.

Почуваємось у безпеці, але не в комфорті



Чернівці, Полтава, Миколаїв та Запоріжжя перебувають приблизно на однаково сумних позиціях новоствореного соціологічного дослідження. Згідно з результатами опитування, у Чернівцях порівняно з минулим роком погіршилась задоволеність жителів дорогами, тротуарами, паркуванням, транспортною інфраструктурою. Крім того, погіршився доступ для людей з інвалідністю. Дослідження зафіксувало погіршення послуг водопостачання, каналізації, збору сміття, а також послуг, які надають медичні заклади.

Також погіршився рівень задоволеності жителів поліцією і розвитком промисловості. Натомість, дослідження демонструє, що жителі Чернівців стали трохи більше задоволеними парками та скверами, дворами й прибудинковими територіями, базарами й закладами торгівлі.

Лідером цього дослідження стала Вінниця, друге місце посіло місто Луцьк, а третє – Івано-Франківськ.

Щоправда, не обійшлося і без хороших новин. Опитування "Рейтингу" показало, що чернівчани вважають своє місто одним із найбільш безпечних в Україні. Зокрема, 27% опитаних мешканців запевнили, що почуваються цілком безпечно, йдучи насамоті після настання темряви у своєму районі. Ще 36 відсотків обрали варіант відповіді "Так, я почуваюся швидше безпечно".

Водночас 21% чернівчан обрав варіант відповіді "Ні, я почуваюся швидше небезпечно", а 10% вважають Чернівці небезпечними.

Найбезпечнішим містом, на думку його жителів, є Хмельницький. Далі йде Луцьк, Вінниця, Тернопіль та Чернівці. Натомість опитані вважають найнебезпечнішими містами Запоріжжя, Кропивницький і Херсон.

Перші за корупцією в медицині

Чернівці, Харків та Одеса стали містами-лідерами за корупцією в медицині. Згідно з оприлюдненими даними, у Чернівцях зафіксували найвищий індекс частоти корупційних випадків – 0,9. Далі йде Харків (0,8) та Одеса (0,7). Київ опинився на четвертій сходинці цього рейтингу, де зафіксовано індекс 0,6.

Найменший рівень частоти корупційних випадків зафіксований у Хмельницькому, Тернополі, Маріуполі, Херсоні, Чернігові (у всіх цих містах індекс частоти корупційних випадків становить 0,4) та Запоріжжі (0,3).

Результати цього дослідження були створені на базі відповідей жителів міст на запитання "Доводилось (були змушені чи по добрій волі) робити подарунок, давати чи платити хабар представникам місцевої влади для отримання послуги чи документа?"

Так, 41% опитаних чернівчан повідомив, що йому доводилося давати хабар представникам влади за отримання якоїсь послуги чи документу. А 43% людей запевнили, що їм ніколи не доводилося давати хабарі. На основі відповідей опитаних чернівчан "Рейтинг" визначив найбільш "корумповані" сфери міста.
Так, медичні заклади Чернівців вважають корумпованими 42% опитаних. Водночас 30% чернівчан вказали, що їм доводилося носити хабарі у місцеві заклади освіти. Поліцію вважають корумпованою 5 відсотків опитаних, а податкові органи – 3%. Окрім того, 4% опитаних вказали, що їм доводилося давати хабарі митникам та прикордонникам.

"Люди готові платити офіційно за якісні послуги"

Чому чернівчани виокремлюють галузь охорони здоров’я як найбільш корумповану, кореспондент "МБ" поцікавився у керівниці громадської організації "Пацієнти Буковини" Наталії Гусак.

"Мені здається, що чернівчани оцінювали рівень корупції всіх медичних закладів, не залежно від підпорядкування, які знаходяться у Чернівцях. Тобто ми говоримо про всі заклади, на які має вплив і міське управління охорони здоров’я, і ті заклади, які підконтрольні обласній раді", – каже вона.

"Гадаю, що враження у мешканців про корупцію в медичній сфері складається з декількох підсфер, – каже Н. Гусак. – Перше – це благодійні внески у медзакладах. Ми досліджували це питання. Обласні та міські заклади охорони здоров’я не є підзвітними з точки зору використання благодійних внесків. Тобто, ви не знайдете на їхніх сайтах інформацію, як використовуються ці гроші. Водночас благодійні внески у наших закладах підмінюють собою поняття платної послуги. Тобто в нас є такі заклади, як діагностичний центр, які відверто беруть у людей "благодійні внески" за надання медпослуг. І ці внески є далеко не благодійними, а мають більше примусовий характер".

"Інші області вже давно знайшли можливість встановити чіткі платні послуги з чіткими прайсами, – говорить Н. Гусак. – Не секрет, що, загалом, люди готові заплатити офіційну плату через касу за платну послугу. А в нас це називається "благодійним внеском". І, зрозуміло, що в людей, які чують слово "благодійна", виникає думка про корупцію".

"Друге питання – це, відповідно, "подяки" лікарям, – розповідає пані Наталія. – Подяка лікарю – це одне. А коли ми говоримо про вимагання і бачимо, скажімо, пости у фейсбуці, що "навіть не подивляться, поки ти не заплатиш", то тут потрібні кардинальні управлінські рішення та реагування на такі звернення мешканців. Але, як на мене, доволі складним морально є те, що не всі готові скаржитися.

"І третє – це доступ до безкоштовних ліків, якими держава забезпечує лікарні, – говорить Наталія Гусак. – Приклад того – лікарня на Фастівській, де є список із ліками. Наша громадська організація активно привчає чернівчан контролювати ці питання. Від влади має бути якомога більше популяризації інструментів щодо доступу до безкоштовних ліків, бо не всі про них знають".

"Населення не відчуває корупції в медичних закупівлях. Це вже відчувають більше активісти. У Чернівцях з цим теж є великі проблеми. Ми досить часто не використовуємо антикорупційні вимоги щодо закупівлі ліків або обладнання", – додала активістка.

"Винних шукайте у ратуші"

Ігор Баб’юк, директор Буковинського центру виборчих технологій:

"Місту заважає розвиватися, насамперед та ситуація, яка виникла у міській раді: протиріччя мера і депутатської більшості. Крім того, всі ці негативні явища підживлюються місцевими ЗМІ і тими ситуаціями, які у нас часто відбуваються. Коли падає штукатурка з будинків, спостерігаються постійні поломки в комунальників, будинки відключають від водопостачання, і це ми спостерігаємо чи не щодня. Якщо немає злагодженої реакції на ці проблеми, то це має значний негативний резонанс у суспільстві.

Якщо говорити щодо корупції в медицині чи освіті, то, гадаю, що це – загальна тенденція для всієї держави. Я би не виокремлював тут Чернівці чи ще якийсь регіон. Гадаю, що в будь-якому обласному центрі також називають ці дві галузі як найбільш корумповані.

Ще є питання до того, наскільки ці опитування є "справжніми". Думаю, що для об’єктивності ще якійсь соціологічній компанії варто було би провести схоже опитування, щоби порівняти бодай два результати".

Олексій Каспрук, міський голова:

"Місто можна розвивати тільки одним шляхом – спільною і важкою працею. Насправді дуже важливо подивитися й проаналізувати результати перших чотирьох муніципальних досліджень, які проводились "Рейтингом". Там насправді ситуація щодо деяких позицій не була набагато кращою. Наприклад, тоді людей турбували дороги – 80% чернівчан вважали їх поганими, або жахливими. Зараз збільшилась кількість людей, які вважають, що вони жахливі.

Але це ті ж 80%, навіть більше. І так – за всіма показниками. Наприклад, дуже не задоволені чернівчани освітленням вулиць. Якщо ж не брати проблеми периферійних вулиць, то я не можу сказати, що місто не освітлене. Цей рейтинг – це опитування людей про їхні відчуття. Тут є багато суб’єктивізму. Наприклад, опитані стверджують, що в нас висока корупція. Водночас на запитання, чи давали ви особисто хабарі, лише три відсотки відповідають "так". Тож результати цього дослідження – це наслідок тієї політично-інформаційної війни, яка триває у місті упродовж останніх десяти років.

Ось я подивився, наприклад, свої рейтинги. Сайти, які мене не люблять, уже написали, що "Каспрука підтримують три відсотки населення". Так, у 2015 році, коли були вибори, мене так само підтримували чотири відсотки. У 2018 році – один або два відсотки. Виходить, нині ситуація покращилась? Те, що зранку до ночі на радіо, на телеканалах, на деяких сайтах та в соцмережах розказують, що в нас все погано-погано-погано, теж впливає на людей.

Вони за ці роки починають у це вірити. У нас мало позитивних емоцій, мало реакції на якісь хороші речі. Звісно, ми маємо багато проблем, як і у всіх інших містах. Щоб далеко не ходити, візьмемо за приклад взірець – місто Вінницю, в якому вже 10 років влада консолідовано працює без чвар. І вони зробили все для комфортного життя мешканців. Більшість міст зробили все те, чого нам не дали зробити.

Якщо міста оцінюють за якістю громадського транспорту, то подивіться, що було зроблено в цих містах, де кращий громадський транспорт. Там закуплено комунальні автобуси, багато нових тролейбусів, там перевізників поставили "на місце". А у нас з цього всього нічого не відбувається. У нас вже в перевізників нема автобусів. Бо ми граємось в популізм. Як змінити все це? Треба багатьом людям думати про те, як знову полюбити своє місто. І коли будуть позитивні емоції, тоді можна буде змінювати разом і спільними зусиллями".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram