Невідома Буковина: модниці Чернівців не відставали від паризьких

У магазинах на Панській продавали елегантні сукні та костюми, італійський шовк і шотландський твід. За капелюшками місцевих майстрів приїжджали панянки зі Львова та Бухареста.

"Сірий із відливом розстібнутий макінтош, під яким шовкова зеленувата, ще не баченого на берегах Пруту крою, сукня. Замшеві брунатні черевики на невисоких обцасах, що складали ансамбль із такими ж рукавичками й сумочкою. На перший погляд, простий, темно-зелений, але насправді дуже дорогий надзвичайно модний капелюшок і безсоромно витріщені величезні сірі очі…". Так описав чернівецьку панянку письменник Василь Кожелянко у своїй повісті "Срібний павук".



У ХІХ – на початку ХХ століття чернівецькі модниці не відставали від французьких та віденських. Зі смаком одягалися і заможні пані, й прості міщанки. Вбрання, вміння поводитися, манера спілкування… На старих листівках видно, що навіть школярки мали модний гардероб. У польських та французьких журналах, які надходили до Чернівців, були ескізи сукеночок навіть для трирічних дівчаток.

Із середини ХІХ століття в місті працювало 312 кравців та 200 їхніх помічників. 1912 року відкрили першу фабрику з пошиття одягу та білизни.

– Тоді майже кожна чернівецька панянка мала власного кравця або модистку, в яких замовляла одяг за зразками із модних журналів. Купувати готовий одяг вважалося непристойним. Сукні шили із шовку, оксамиту, прикрашали мереживом. Підбирали до них аксесуари, прикраси, рукавички. Доповнював образ капелюшок, прикрашений квітами, перлинами, пір’ям, декоративними фруктами, – розповіла директор Муніципальної бібліотеки Леся Щербанюк. – На той час мода була гламурною та водночас строгою. Жінки робили скромні зачіски, не можна було показувати ноги. Кравець повинен був знати висоту підборів взуття, аби під них підлаштувати довжину сукні або спідниці.

При Народному домі діяло товариство, де жінки шили одяг, частину якого навіть відправляли до Відня.

В Австро-Угорщині була розповсюджена торгівля поштою. Тож чернівецькі модниці могли замовити у Парижі або Відні останні новинки – корсети, панчохи, туфлі, парасольки, капелюшки, які доставляли їм протягом тижня.

Багато модних магазинів було на тодішній вулиці Панській (зараз Кобилянської).

"Сюди доставляли товари з усієї Європи, – каже пані Леся. – За покупками до Чернівців приїжджали панянки зі Львова та Бухареста. Тоді навіть назви магазинів мали свій шарм. Скажімо, у будинку №12 за Австрії знаходився магазин "Пан елегантний", де продавали чоловічі костюми. Або салон модних капелюшків Райха "У француженки". У магазині "Джульєтта" можна було придбати хутряні вироби. У будинку №33 навіть ткали власний шовк".

Письменник Петер Демант у книзі "Моя первая жизнь" із ностальгією згадував:

"Ми обурювалися, якщо якась екстравагантна мода вчасно не з’являлася у вітринах на Панській вулиці. Сюди ходили, наче у клуб, аби дізнатися останні новини і світські плітки, побачити інших та й себе показати. На Панській були найкращі магазини, три кінотеатри, найбільші книжкові лавки і редакції трьох великих газет. У вітринах тут завжди стояли останні моделі автомобілів "Форд" і "Шевроле".

Ще більше цікавих історій із життя Чернівців та області у минулому читайте в нашій рубриці "Невідома Буковина"

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram