Фото з сайту castles.com.ua
Над хвіртками будинку № 22 збереглися мереживні півкулі гратів, у які вплетено монограми власника вілли "FF" – багатого підприємця Фрідріха Фішера, який проживав тут в румунський період.
Сім’я Фішерів мала фабрику з виготовлення скла. Отож шибки вікон на другому поверсі з богемського кришталю та з вишуканими візерунками, очевидно, були зроблені саме там.
Донині зберігся механізм, який відкриває тент над балконом, хоча самого тенту вже немає. Привертають увагу вишукані грубки, кахлі для яких були виготовлені у Чехії. У цьому будинку знімали фільми "Де ти був, Одіссей?" з Донатасом Баніонісом у головній ролі, "Меланхолійний вальс" за твором Ольги Кобилянської. Зараз тут знаходяться редакція газети "Буковина" та муніципальна бібліотека.
Одноповерхова кам’яничка № 23 збудована наприкінці 1890-х у стилі історизму. Серед мешканців – капітан Артур Ганн фон Ганенгайм, адвокат Фрідріх Шехтер, фотограф Йозефіна Фішер.
Будинок № 24 – пам’ятка архітектури місцевого значення. Тут проживали торговець скляними та порцеляновими виробами Антон Оренштайн, поштовий інспектор Роберт Прокопович, барон Базіль Ліка фон Грігорця, лікар-хірург Іван Филимонович.
Привертає увагу симпатична будівля під № 25 – взірець житлової забудови в стилі європейської еклектики. У 1913 році тут розміщувалося консульство Румунії. Також мешкала вдова професора Аурела Ончула.
На фронтоні будинку № 26 можна прочитати ініціали власника "AR" –штабного лікаря Адольфа Райтмана. Тут мешкали депутат державної ради у Відні Александр Гурмузакі, дантист Лео Бергман, інженер Зігфрід Райх.
Мешканцями двоповерхової кам’яниці № 27 були землевласник Зігмунт Гольденберг, власник нерухомості Маркус Ельтес, адвокат Адольф Мюк, доктор медицини Лазар Красносельський.
Будинок № 28 оздоблений пілястрами та орнаментальною ліпниною. Проживали тут власниця маєтку Гелена Гольбан, священик Андрій Лукасевич, учителька Софія Гвяздоморська, професор Віктор Капаун.
Одноповерхова кам’яниця під № 29 збудована в 1890-х роках у стилі історизму. Її прикрашають наріжна башта, сандрики над вікнами, пілястри коринфського ордеру. Тут проживали люди високого рангу, зокрема барон Каєтан Стефанович, книготорговець Еміль Гутерц.
Споруда під № 30 – це Вірменська церква, збудована за проектом архітектора Йозефа Главки у 1869-1875 роках і внесена до реєстру пам’яток архітектури. Тут вгадується стилістика Резиденції митрополитів, оскільки зводили їх одночасно. І навіть використовували однакові будівельні матеріали: червону облицювальну цеглу, тесаний камінь, кераміку.
Серед мешканців наріжної одноповерхової кам’янички під № 31А були будівельний підприємець Франц Куча, перукарка, купець. А в будинку № 32 проживали представники місцевої інтелігенції: комісар магістрату, редактор "Czernowitzer Zeitung" Ізидор Нуссбаум, віце-президент Крайового суду Олександр Артимович, секретар Буковинського крайового уряду Гвідо Ліндес, професор музики Амалія Уллман.
Відомі мешканці вулиці Української
Володимир Филипович – доктор медицини, головний лікар і директор крайового шпиталю, Почесний громадянин міста. Був одним із засновників Українського Народного Дому в Чернівцях і головою Національної ради русинів на Буковині. Займався науковою роботою. Навіть його смерть була результатом численних дослідів з Х-випромінюванням.
Аурел Ончул – професор Чернівецького університету, громадсько-політичний діяч. Навчався у Віденському університеті та академії. У 1903 році обраний депутатом Буковинського сейму. У 1907-1918 роках двічі обирався депутатом австрійського парламенту. Похований у Чернівцях у родинній гробниці лицарського роду Ончулів.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
