«Гроші на протизсувні роботи не виділяли з 90-х»: у Чернівцях діють 69 зсувів

У Чернівцях є 69 зсувів площею понад дві тисячі гектарів. Однак на проведення протизсувних заходів не виділяють кошти ні з державного, ні з міського бюджетів.

Недавно на провулку Золочівському в Чернівцях активізувався зсув, внаслідок якого обвалилася частина житлового будинку.



А колись у Чернівцях було спеціальне управління, яке займалося протизсувними роботами, але 1989 року його ліквідували. Про це розповів Олександр Брязкало, керівник тресту зеленого господарства.

"Цей підрозділ приєднали до нашого тресту, ввели у штат посаду геолога, але коштів на проведення протизсувних заходів не виділили і досі не виділяють. Нині на території Чернівців налічується 69 зсувних ділянок загальною площею понад дві тисячі гектарів. Із них особливо активними є вісім ділянок, що займають 73 гектари. Більшість протизсувних укріплень були зведені ще в 70-90 роках. Відтоді на їх підтримку та ремонт коштів майже не виділяли", - сказав він.

Для стабілізації зсувних процесів на території міста необхідно довести до ладу споруди, що існують, та проєктувати нові на основі сучасних технологій.

У тресті є карта з позначенням зсувонебезпечних ділянок. Геолог постійно здійснює їх візуальне обстеження.

"Однак ми не можемо здійснювати інструментальний моніторинг зсувів через відсутність кадрів та необхідного обладнання, – пояснив пан Олександр. – Нам виділяють незначні кошти на періодичну чистку русел малих річок, щоби уникнути підтоплень у період інтенсивних злив і танення снігу. Також займаємося укріпленням берегів та зсувонебезпечних схилів. Скажімо, тресту виділили 35 тисяч гривень на укріплення підпірної стіни на річці Клокучка в районі вулиці Чернишевського. Це мізер, зважаючи на масштаби зсувних процесів".

"На Генеральному плані міста позначені всі зсувонебезпечні ділянки. Будувати тут індивідуальне житло не рекомендують. Про багатоповерхівки взагалі не йдеться – це заборонено. Я з цим зіткнулася, працюючи на посаді головного архітектора міста, коли переводили садівничі товариства під індивідуальну житлову забудову. Деякі з них знаходилися на зсувних ділянках, тому ми змушені були відмовляти, – пояснила архітекторка Наталія Хілько. – Відповідно до державних будівельних норм, передбачені захисні заходи. Будівництво на зсувонебезпечній ділянці обійдеться надзвичайно дорого. До того ж у нас немає фахівців, які би розробляли відповідну документацію. Та люди часто самовільно споруджують будинок, не дотримуються затвердженого проєкту. Дехто навіть підрізає схил, провокуючи зсувні процеси. Потім скаржаться, що їхній будинок "поїхав" або обвалився".

Активні зсувні ділянки у Чернівцях

* Район вулиці Нахімова (№№ 46-50). Цей осередок є частиною великого 46-гектарного зсуву, який тимчасово стабілізований.
* Район вулиці Синявського( №№ 2-4), на високій частині лівого схилу річки Клокучка.
* Між вулицями Капеланській (№№ 24-28) і Гагаріна (№ 23), що прилягає до проїжджої частини.
*Вулиця Синагоги (колишня Барбюса), де великий зсув тимчасово стабілізували.
*Біля підніжжя правого схилу долини річки Прут, у районі вулиці Корсунської (між будинками №№ 32 і 40).
*На нижній частині правого берега річки Клокучка, в районі будинків №№ 28-30, що простягається до вулиці Чернишевського.
*Від будинку № 62 на вулиці 28 Червня і вниз по схилу довжиною приблизно 25-30 метрів.
*У районі вулиці Лесі Українки, № 7.
*На ділянці з будинком №12 на вулиці Бучацькій.
*Між будинками №11 на вулиці Сагайдачного та № 23 на вулиці Мінській, охоплює середню і нижню частини лівого схилу річки Мольниця.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram