27-річний Іван Герецун із села Іспас на Вижниччині пішов добровольцем на війну, був поранений, переніс кілька операцій, але зумів повернутися до активного життя.
Зараз Іван працює далекобійником, возить вантажі за кордон, отож застати його вдома важко. Він поспілкувався з "МБ" по мобільному, коли повертався з чергової поїздки до Румунії.
"Робота важка, напружена, – зізнався хлопець. – Доводиться їхати навіть уночі, перетинати кордон. Потрібно точно розрахувати час, аби не запізнитися на розвантаження. Але мені подобається ця робота. Любов до машин передалася мені від батька, котрий майже все життя пропрацював водієм. Мені подобається постійно бути в дорозі, коли відкриваються чудові краєвиди, бачиш незнайомі села та міста, зустрічаєш цікавих людей. Погода постійно міняється: сонце, дощ, вітер, сніг… А ти їдеш і їдеш… Чудове відчуття. Можна щось згадати і подумати про майбутнє".
"Не можу забути війну і хлопців"Україну на міжнародних змаганнях "Ігри нескорених" представлятимуть 20 ветеранів та військових із бойовими пораненнями. До команди увійшов Іван Герецун – єдиний із Буковини.
– Я пішов добровольцем у квітні 2014 року, коли на Донбасі лише розпочиналися бойові дії. Не вважаю це подвигом, бо кожен чоловік повинен захищати свою країну, свою родину, – переконаний хлопець. – Місяць тривали навчання. У травні нас відправили в АТО. Ми тоді думали, що все закінчиться досить швидко. Я воював на Луганщині у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Під час ворожих обстрілів отримав численні осколкові поранення. Мене відправили гелікоптером до Харкова, де прооперували і витягнули деякі осколки. Повторну операцію провели в Києві. Лежав у Чернівецькому та Львівському військових госпіталях. Досі доводиться проходити реабілітацію, бо рани дають про себе знати. Не можу забути ні війну, ні своїх хлопців. Деякі після повернення зламалися, почали пити. Я вирішив не здаватися і не падати духом. Сам себе піднімав. Коли виникали критичні ситуації, звертався до психолога, спілкувався з побратимами.
Іван каже, що повернутися до активного життя йому дуже допоміг спорт. "Я ще з дитинства бігав і стрибав, грав у сільській футбольній команді. Навіть зараз виступаю за Іспас, – зізнався хлопець. – У вересні цього року вирішив взяти участь у національних "Іграх нескорених", які відбулися в Києві. Ці спортивні змагання проводять серед військовослужбовців та ветеранів, які отримали поранення і травми в зоні бойових дій. Я був єдиним представником від нашої області".
"Мрію піднятися на п’єдестал перемоги" Із 218 учасників національних ігор обрали 20 найкращих, які увійшли до складу збірної України.
– Можна було випробовувати себе у шістьох спортивних дисциплінах: легкій атлетиці, плаванні, веслуванні на тренажері, пауерліфтингу, стрільбі з лука, велоспорті. Я стрибав у довжину, а також пробіг стометрівку за 12,35 секунди, – пригадав Іван. – До уваги брали не лише результати виступів учасників, а й ступінь травмованості та реабілітації, вміння бути командним гравцем. Ми також проходили спортивне тестування та особисте інтерв’ю з психологом. Атмосфера була неймовірною, переповнювали враження. Усім учасникам дали медалі".
Українську команду на міжнародні "Ігри нескорених" обирала спеціально створена комісія, до складу якої увійшли представники ветеранських організацій, добровольчих формувань та громадського суспільства. Рішення щодо кожного учасника приймали виключно за умови одностайного схвалення всіма членами комісії.
17 жовтня оголосили склад збірної України. "Коли я побачив у цьому списку своє прізвище, то радості не було меж, емоції просто зашкалювали, – зізнався Іван. – Це була мета, до якої я йшов усе своє життя. Моя дорога була нелегкою, але я пройшов нею з гідністю, не зламався. Дякую Богові, що врятував мене на війні, дав здоров’я, наснагу і терпіння. Хочу подякувати всім, хто підтримував мене: рідним, друзям, побратимам, знайомим. Незнайомі люди писали: "Ми віримо в тебе, ти обов’язково переможеш". Телефонували сотні людей, вітали, щиро раділи за мене. Без цієї підтримки я не зміг досягти такого результату. Також дякую організаторам і членам комісії, які повірили в мене, дали шанс представити Буковину і всю Україну".
Зараз Іван активно готується до "Ігор нескорених".
"Попереду дуже багато роботи: збори, тренування. Але я буду викладатися більше ніж на 100 відсотків, щоби показати на змаганнях високі результати, – запевнив хлопець. – Мрію піднятися на п’єдестал перемоги, щоби наді мною майорів синьо-жовтий український прапор і лунав український гімн. Адже я за це воював. Хочу сказати тим, хто повернувся з війни: не треба здаватися. Життя на цьому не закінчується, потрібно йти вперед. Радив би їм займатися спортом, брати участь у різних змаганнях. Виграє той, хто бореться. …"
До темиМіжнародні "Ігри Нескорених" відбудуться 9-16 травня 2020 року в місті Гаага (Нідерланди). Україна втретє візьме участь у цих змаганнях. Команда складається із 20 учасників. Торік українська збірна на "Іграх нескорених" виборола 20 медалей.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
2-11-2019, 17:18
0
2 509
