Не минуло й 150 днів роботи нового президента Володимира Зеленського, як майдани і площі міст почали заповнювати учасники протестів. Цього разу проти здачі інтересів України в конфлікті з Росією.

Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Підписання дивних угод у Мінську насторожило тисячі українців, які підозрюють президента у здачі інтересів держави. Адже Володимир Зеленський досі не дав чітких роз’яснень щодо змісту так званої "формули Штайнмаєра", яка передбачає розведення військ та проведення виборів на територіях непідконтрольних нині Україні на Сході.

Перші акції протесту проти "формули Штайнмаєра" відбулись у Києві та обласних центрах минулого тижня. Вони були не надто численними. Однак уже в неділю, 6 жовтня, на головну площу країни вийшли, за підрахунками поліції, близько 10 тисяч осіб.

"Влада не відповідає на конкретні вимоги"

Чи можуть ці обурення українців призвести до нового Майдану, і які наслідки таких протестів – про це та інше кореспондент "МБ" поцікавився у директора Інституту світової політики, політичного експерта Євгена Магди.



– Чим насправді є ці акції? Це попередження президентові про те, що він не має переступати через інтереси України, а чи початок нового Майдану?

– Поки що не йдеться про Майдан. Це – акції протесту, достатньо масові, з широкою географією. Але все ж таки не Майдан. Ми ж пам’ятаємо, що Майдан – це акція стабільна. Тоді люди постійно перебували в центрі Києва, Львова та інших міст. Зараз люди вийшли на протест, продемонстрували свою позицію і, очевидно, будуть виходити на протест ще – я так розумію, 14 жовтня. Це – демонстрація низької якості комунікації команди президента з людьми, на жаль. Чесно кажучи, це виглядає дещо дивним, бо президентська кампанія показала, що Зеленський і його команда в питаннях комунікації були достатньо справними. Тоді вони давали надію на те, що кожен хоче. Зараз же ситуація стає такою, коли потрібно відповідати на конкретні вимоги, на конкретні запитання, і це, як видається, доволі складно. Річ у тім, що питання досягнення миру і відновлення територіальної цілісності для України є надзвичайно чутливим. Ще є фактор 13 тисяч загиблих, фактор значної кількості людей, які є внутрішньо переміщеними особами. І люди, які виїхали до Білорусі, Росії та інших держав. Отож практика показує, що Революція гідності не пройшла повз українське суспільство. І є значні вимоги, на які треба реагувати. І намагатися творити виключно симулякр про те, що ті протести є наслідком чи впливом, скажімо, Порошенка – це абсолютно марна справа. Бо серед протестувальників є різні люди.

Ці акції – це попередження. Це – не новий Майдан, а демонстрація того, що суспільство не хоче навіть в умовах рейтингового домінування Зеленського і партії "Слуга народу" спокійно, по-телячому дивитися на те, що відбувається в Україні зі стратегічно важливих питань. У цьому контексті Зеленському і його команді варто подивитися на останні соціологічні дослідження з питань продажу землі, де понад 70 % проти цього. Це теж суттєвий фактор, який впливатиме на ситуацію і буде каталізатором протестів.

Наразі Зеленському важливо не допустити об’єднання протестних акцій тих, хто проти "формули Штайнмаєра", яка, як на мене, сама собою не є формулою загрози. Але загроза є в подальшому розвитку подій. І в тому, що Україна пішла на формалізацію формули виключно для того, щоб отримати зустріч у нормандському форматі, яка, за словами російських офіційних осіб, зараз, виявляється, не на часі. Тобто тактика односторонніх поступок не призведе до позитивних зрушень. Рейтинги в цьому випадку не повинні бути оманою. Я нагадаю, що Віктор Янукович був найпопулярнішим політиком в Україні у період з 2006 по січень 2014 років. Та це не врятувало його від Революції гідності.



– Чи здатні люди, які вийшли на акції протесту, формувати нову політичну еліту?

– Процес формування нової політичної еліти не відбувається за помахом "чарівної" палички. Тут потрібна низка попередніх умов, які необхідно виконати. Це – створення певного родючого грунту для цього процесу. Друге – економічне зростання, адже потрібен фінансовий ресурс. Третє – імпульси різних потрясінь, які штовхатимуть ситуацію вперед. Тоді можна буде говорити про можливість появи нової політичної еліти. Ми наразі живемо в країні, де імітується партійна демократія. У нас понад 350 партій, але немає потужних ідеологічних політичних сил. А це – серйозна проблема.

"Богдан стає токсичним для всієї президентської команди"

– Як люди мають реагувати на заяви Богдана про те, що ці пікети начебто "куплені"?

– Люди реагують належно. І потік "фотожаб" в Інтернеті, які вийшли після цієї заяви, гадаю, є найкращим підтвердженням цього. Тому це, я б сказав, суттєва помилка керівника президентського офісу. Така манера поведінки засвідчує, що він робить ставку саме на хибну логіку. Можливо, він вважає, що у такий спосіб перетягує на себе негатив від Зеленського. А це не так. Тому що Богдан і факти про нього стають дедалі чутливішими для громадськості. Богдан стає токсичним для президентської команди. Але очевидно, що Володимир Зеленський наразі не має уявлення, ким і як його замінити.

– Які наслідки ці акції протесту можуть мати в короткій і тривалій перспективі?

– Я б хотів, щоб наслідком цих акцій протесту стала корекція позиції президента з питань врегулювання на Донбасі і відмова від руху у форматі "кролик перед удавом на зустрічі нормандської четвірки". Чи станеться це? Власне, відповідь на це запитання дає можливість спрогнозувати довгострокові наслідки цих акцій.

Росія намагається запхати в Україну ОРДЛО і фактично ставить перед нами дилему, на яку складно відповідати. Тобто вона і вирішує власні питання, і розхитує Україну зсередини. Росія ефективно використовує власні можливості, і в цьому в неї можна повчитися.

П’ять висновків щодо акції "Ні капітуляції"

Олексій Мінаков, політичний експерт:



1. Якби не було приводу, ніхто не вийшов би на Майдан

Хоча 60% населення не може оцінити "формулу Штайнмаєра", але є 23%, які не підтримують цю ідею. Більше того, і "Голос", і "ЄС", і "Батьківщина" вважають цю формулу неприйнятною. Зрештою, справа не тільки в цій формулі безпосередньо, а ще й у провальних стратегічних комунікаціях щодо доцільності цієї формули.

2. Ситуація істотно відрізняється від революційної в 2013-2014 роках

Режим Януковича відмовився підписувати угоду про Асоціацію з ЄС – це був конкретний крок, який обурив багатьох громадян. Уже потім були допущені помилки у вигляді побиття студентів та інші. Зараз Зеленський не вчинив рокової помилки, Рубікон не перейдено, капітуляції не відбулося. Хоча сам факт узгодження "формули Штайнмаєра" несе негативні наслідки.

3. Присутність Порошенка та інших політиків неоднозначно впливає на протест

Звичайно, це їхнє право – доєднатися публічно до протесту, забути про чвари між собою і об’єднатися. З іншого боку, вони є представниками "старої системи", що відлякує від протесту багатьох потенційних учасників.

4. Влада наступає на граблі в питанні гасіння протестної пожежі

Андрій Богдан примітивно висміяв протести, мовляв вони були "проплачені". Така зневажлива реакція влади лише більше дратує і підсилює протидію. Замість поваги до протестувальників і спроби почути їхню позицію, їх дискредитують. Якщо згадати роботу Богдана в уряді Азарова під час Євромайдану, то можна зробити висновок, що хтось не провів роботу над помилками і не розуміє наслідків.

5. Продовження протестів неодмінно буде

Незабаром, 14 жовтня, День захисника України, під час якого військові та волонтери зможуть ще раз попередити владу про неприпустимість порушення "червоних ліній". Також можна не сумніватися, що запеклі сутички відбудуться під час голосування за законопроєкт про "особливий статус Донбасу".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram