11-та по 50-ниці. Мч. Андрія Стратилата і з ним 2593-х мучеників.
Святого мученика Андрія Стратилата і тих, що з ним
Святий мученик Андрій, прозваний Стратилатом, був воєначальником у римських військах за правління імператора Максиміана Геркулія (285-310 роки).
За свою хоробрість, непереможність і справедливість майбутній святий мав добру славу у війську.
Коли численне перське військо вторглося в сирійські межі, правитель Антіох доручив Андрію керівництво римськими військами, давши йому титул "Стратилат", тобто головнокомандувач.
Святий Андрій вибрав собі невеликий загін хоробрих воїнів і виступив назустріч супротивнику.
Його воїни були язичниками. Сам святий Андрій ще не приймав хрещення, але увірував в Ісуса Христа.
Перед битвою він переконував воїнів, що язичницькі боги - біси і допомоги в битві надати не можуть. Він проповідував їм Ісуса Христа як всесильного Бога Неба і землі, що подає допомогу всім віруючим в Нього.
Воїни вступили в бій, закликаючи на допомогу Спасителя.
Невеликий загін звернув на втечу численне військо персів. Святий Андрій повернувся з походу зі славою, одержав повну перемогу.
Але заздрісники донесли правителеві Антіоху, що він - християнин, який звернув на свою віру підлеглих воїнів. Святий Андрій був викликаний на суд, і там він підтвердив свою віру в Христа. За це його піддали тортурам. Він сам ліг на розпечене мідне ложе і, як тільки звернувся за допомогою до Господа, ложе охололо. Воїнів розіп'яли на деревах, але жоден з них не відрікся від Христа. Заточивши святих у темницю, Антіох послав донесення імператору, не наважуючись сам вбитиі прославленого переможця.
Імператор знав, як військо любило святого Андрія, і, побоюючись обурення, послав наказ звільнити мучеників, а таємно велів під якимось приводом стратити кожного порізно.
Звільнившись, святий Андрій разом з дружиною воїнів прийшов у місто Тарс. Там їх хрестили місцевий єпископ Петро і єпископ Нон Верійський. Потім воїни перейшли в місцевість Таксанати.
Антіох написав листа правителю Кілікійської області Селевку, щоб той наздогнав дружину святого Андрія і вбив.
Селевк наздогнав мучеників, що зупинилися в ущелинах гір Тавра, де їм за одкровенням належало постраждати. Святий Андрій, називаючи воїнів своїми братами та дітьми, закликав їх не боятися смерті.
Він молився за всіх, хто буде шанувати їх пам'ять, і просив Господа послати людям цілюще джерело на місці, де проллється їх кров. Під час цієї молитви мученики були усічені мечами (+ бл. 302).
В ту ж мить із землі забило джерело. Єпископи Петро і Нон, які з кліриками таємно слідували за дружиною святого Андрія, поховали їх тіла.
Один з кліриків, з давнього часу страждав від злого духа, напився з джерела води і відразу зцілився. Чутка про це рознеслася серед навколишніх жителів, і вони стали приходити до джерела і, за молитвами святого Андрія і постраждалих з ним 2593 мучеників, отримували благодатну допомогу від Бога.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
