Переможець національної премії "Global Teacher Prize Ukraine" Пауль Пшенічка вважає, що без нормальної освіти не може бути нормальної країни.
Про це йдеться у інтерв’ю педагога газеті "Молодий буковинець".
– Паулю Францовичу, нещодавно вийшов новий підручник із фізики для семикласників, який ви написали із ексректором ЧНУ Степаном Мельничуком. Що там є цікавого для учнів?
– Цей підручник орієнований на те, щоби знання не накопичувати, а використовувати на практиці. Він вчить думати. Там є багато найсучасніших експериментальних досліджень. Для цього не потрібне якесь складне обладнання. Можна використовувати прості предмети, що є під руками. У світі все дуже швидко змінюється. Наприклад, швидкість світла раніше визначали неточно, а потім відрубали всі хвости й отримали точне число, відповідно змінилася одиниця вимірювання. І таких прикладів чимало.
"Помиляються навіть дуже розумні учні"
– Чи виправдало себе незалежне зовнішнє оцінювання? Воно справді показує рівень знань учня чи це своєрідна лотерея: вгадав – не вгадав?
– Ці тести розраховані на середніх учнів. Слабкі не можуть їх здати, а розумні намагаються знайти особливе рішення і легко роблять помилки. Насправді тести складені не дуже акуратно, і їх можна трактувати по-різному. Тому помиляються навіть дуже розумні учні. В європейських країнах тести складають викладачі університетів, перевіряють експерти. Вони кажуть: "Ця задача "нафіг" – і її викидають. Тести мають бути розраховані на розуміння учнями поставлених завдань.
Скажімо, їде машина. Це рух по інерції чи ні? Дуже легко заплутатися. Насправді, це є рух по інерції. Тобто для того, щоби ці тести здати, треба учня добре "натаскати". У мене є дуже розумний учень, який може логічно вгадати будь-який тест, навіть не розуміючи, про що йдеться. Колишній президент США Барак Обама заявив, що тестування зруйнувало американську систему освіти. Воно не навчає ні математики, ні фізики, ні біології, ні хімії. Нині здав, а завтра вже забув. Плюс я бачу в тому, що припинилося хабарництво при вступі.
– Можливо, при вступі варто проводити ще й співбесіду?
– Раніше абітурієнти складали письмові та усні іспити. І можна було одразу визначити, що кожен собою являє. Та якби в нас це робилося справедливо. А то розумна дитина не пройде співбесіду, і їй скажуть "до побачення". А хтось не дуже розумний принесе хабар – і вступить. Тому повертатися до цього не варто.
"Треба платити нормальні гроші"
– 10 липня, почалася вступна компанія. На які спеціальності потрібно орієнтуватися випускникам?
– Нині дуже популярними є айтішники, які можуть легко працевлаштуватися і заробляти гарні гроші. Хоча у розвинутих країнах почали використовувати штучний інтелект, але його теж потрібно комусь обслуговувати. Тобто в моді – точні науки. До 2022 року Європі потрібно буде до дев’яти мільйонів людей, які розуміються на точних науках, тобто фізиці, математиці, хімії, біології. У Німеччині ввели у школах із шостого класу уроки інженерії, бо їм не вистачає таких спеціалістів. А в нас інженери не користуються попитом, бо не працюють заводи і фабрики.
Останніми роками нічого не будують: ні ракет, ні атомних реакторів, ні нових потягів. Не вистачає фахівців не лише вищої освіти, а й середньої. Дуже занепали технікуми. Я бачив, який вигляд мають професійні училища в Данії, Німеччині, Швеції, Австрії. У наших університетах немає такого обладнання. За три роки людина там стає спеціалістом високого класу, заробляє гарні гроші. А де в нас зараз знайти хорошого токаря, слюсаря, електрика, столяра, газозварника, будівельника?
– Виходить так, що Україна за власні кошти готує спеціалістів для інших країн.
– Готує, але не може забезпечити їх нормальною зарплатою, тому вони виїжджають. Взяти для прикладу Білорусь. Туди приїжджають працювати німецькі лікарі, яким дають квартири, європейські зарплати, а то й вищі, забезпечують сучасним обладнанням. Щоби утримати добрих спеціалістів, треба платити їм нормальні гроші. За кордоном вони отримують у 20-30 разів більше, ніж у нас. Виїхало багато моїх колишніх учнів, які задоволені, гарно влаштувалися. Я завжди кажу, що затрати на освіту – це інвестиції у майбутнє. Без нормальної освіти не може бути нормальної країни.
Із висловлювань Пауля Пшенічки
* Якщо в країні слабка освіта, то не буде якісних інженерів і лікарів.
* Люди мають навчатись протягом усього життя. Освіта – це недобудована споруда.
* Щоби молоді люди були успішними в житті, їх, перш за все, треба навчити вчитися. Друге: їх треба навчити думати.
Із досьє "МБ"
Пауль Пшенічка викладає фізику та астрономію в Чернівецькому ліцеї №1. Переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2017 року. Заслужений учитель України, автор кількох шкільних підручників. Почесний член Лондонського інституту фізики. Найкращий вчитель фізики світу за версією Intel.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
