Буковинець Микола Пилип’юк, родом з Вижниччини, відроджує ремесло, яким займалися наші пращури тисячі років тому.
Чоловік виготовляє глиняні коралі – подібні до тих, які нині можна побачити у найдавніших експозиціях українських музеїв, йдеться в публікації газети "Молодий буковинець".
Прикраси з випаленої глини, екологічно чистого матеріалу, в давнину звалися "палюхами", їх носили ще трипільці. Традиція носити таку прикрасу, пройшовши крізь віки, збереглася й донині і зараз перетворилася на бренд сучасного етновбрання.
Майстер запевняє, що технологія виготовлення глиняного намиста за багато років не змінилася.
"Треба довгі роки, щоб цього навчитися, – пояснює Микола Іванович. – Старовинна технологія, я займаюся цими коралями з 80-х років".
Вже 38 років чоловік живе у Косові – відомому осередку народної кераміки.
За словами майстра, для прикрас використовує натуральну глину різних відтінків, від темно-брунатного до білого.
"Оце коломийська глина, вона лише в одному родовищі є. Глина червона, під колір натурального коралу, – зазначає Микола Іванович. – Колір ще й від випалу залежить, якщо перепалити, вона стане чорна. Голубувату глину підфарбовую, щоб був насичений синій колір. Підфарбовування не шкодить, воно не тьмяніє з часом і на властивості коралів не впливає. Жодної глазурі не наношу, бо то шкідливе, у ній свинець".
Коралі – то не просто прикраса, а й оберіг і навіть ліки, переконаний майстер. Ще півтора століття тому намисто було частиною ритуалу, соціальним паспортом, який свідчив про походження, достаток, вік, статус власниці.
"Такі керамічні коралі лікують щитовидку, не дають їй збільшуватися, – каже Микола Іванович. – Колись жінки їх носили постійно. Може і ще якісь лікувальні властивості вони мають, але про щитовидну залозу я знаю напевне, і не раз це підтверджувалося. Крім того, щитовидку лікують коралі з бурштину, але тільки необробленого. Він має бути колений, а не шліфований".
Пан Микола розкриває покупцям один секрет: натуральні коралі слід класти на землю раз на місяць. Нехай полежать годинку, довше не потрібно, щоб земля забрала у прикраси накопичену за час носіння негативну енергетику.
Колір намиста не має значення: кожне має оберегові властивості. Пан Микола виготовляє його лише на міцній нитці – дратві. Кріплення використовує не одноразові китайські, а ручної роботи, з катаного латунного дроту.
Беруть глиняні прикраси і старші люди, і молодь, і жінки. Підбирають намиста у кілька рядів, різних відтінків. Хтось – під вишиванку, хтось – під сучасний одяг.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
13-07-2019, 15:32
0
4 601
