28 травня
Прпп. Пахомія Великого і Ахиллія. Прп. Ісаї Печ. Прп. Серапиона

Життя Святого Преподобного Пахомія Великого



Преподобний Пахомій Великий народився в III столітті в Фіваїді (Верхній Єгипет) в сім'ї язичників та здобув хорошу світську освіту. З дитинства він був наділений доброю вдачею та був поміркованим і розважливим.



Коли Пахомію виповнилося 20 років, він був покликаний у військо імператора Константина. Життя Святого Преподобного Пахомія ВеликогоКоли їх, новобранців, розмістили в будівлі міської темниці під охороною варти, то місцеві християни прийшли з запасами їжі та годували їх. Коли юнак дізнався, що ці люди так чинять заради свого Бога, виконуючи Його заповідь про любов до ближніх, це глибоко запало в його чисту душу. Пахомій і собі задумався стати християнином.
Після повернення з війська, Пахомій прийняв Святе Хрещення, оселився у відокремленому селищі Сенеш і відразу ж став вести суворе подвижницьке життя. Він відчував потребу в духовному наставнику, а тому звернувся до фіваїдського пустельника Паламона та був прийнятий старцем із любов'ю. Згодом Пахомій став подвизатись за прикладом свого наставника.
Через 10 років пустинного життя Преподобний Пахомій почув голос біля селища Тавеннісі, який наказав йому побудувати на цьому місці обитель. Пахомій розповів про це старцю Паламону і вони, прийнявши почуті слова за вказівку Божу, вирушили в Тавеннісі та почали будувати там чернече житло. Святий старець Паламон благословив початок заснування обителі та передбачив майбутню її славу, а сам незабаром відійшов до Господа.
Святому Пахомію з'явився Ангел Божий в образі схимника і вручив йому устав чернечого життя. Незабаром до Преподобного прийшов його старший брат Іван та оселився разом із ним.
Поступово до Преподобного Пахомія почали приходити учні. Пахомій увів устав спільножитного життя: ченці обителі повинні були трудитися в призначених ним послухах на загальну користь обителі. Преподобний вважав, що послух, який виконувався з ретельністю, вище посту й молитви.
Число ченців монастиря швидко зростало, що викликало необхідність побудови ще семи монастирів поблизу, а кількість ченців доходило до семи тисяч.
Суворий і строгий до себе, Преподобний Пахомій мав велике милосердя і поблажливість до недостатньо досвідчених в духовному житті ченців. Він також часто вчив побоюватися осуду інших та сам боявся навіть у думках засудити будь-кого.
З особливою любов'ю Преподобний Пахомій ставився до хворих ченців. Він відвідував їх, підбадьорюючи та переконуючи дякувати Господу й покладати надію на Його святу волю. Хворим він послаблював пост, якщо це було необхідно для їхнього одужання .
Преподобний Пахомій завжди повчав ченців мати надію тільки на допомогу й милість Божу. Якось в обителі закінчилась пшениця. Цілу ніч Святий провів у молитві, а вранці від начальника міста привезли велику кількість хліба для монастиря, не взявши нічого за це. Господь також сподобив Преподобного Пахомія дару чудотворення і зцілення від хвороб.
Під кінець свого життя Преподобний Пахомій тяжко захворів від морової хвороби. За ним з синівською любов'ю доглядав його найближчий і улюблений учень Преподобний Феодор. Святий Пахомій відійшов до Господа близько 348 року у віці 53-х років і був похований біля своєї обителі.

Преподобний Серапіон



Преподобний Серапіон жив в V столітті в Єгипті, названий Сіндонітом, тому що носив лише грубу льняне, звану лляних сорочок. З самої юності преподобний жив, як птах небесний, не маючи пристанища, і по кілька днів не їв, не маючи за що купити хліба. Жебракові, тремтіли від холоду, він віддав свій лляних сорочок, залишившись напівголих. Один грецький філософ, бажаючи перевірити нестяжательность преподобного, одного разу дав преподобному золоту монету і став спостерігати за ним. Святий пішов до хлібного торговцю, взяв у нього один хліб, віддав торговцю золоту монету і пішов, не надаючи значення вартості монети. Святий Серапіон особливим шляхом багатьох приводив на шлях порятунку. Одного разу він продав себе в рабство грецькому актору, якого хотів звернути до Христа. Актор, вражений прикладом святого життя праведника, увірував і хрестився разом зі своєю сім'єю. Він благав святого Серапіона залишатися з ним вже не рабом, а наставником і другом, але преподобний пішов, не взявши запропонованих йому грошей. Вирушаючи в Рим, святий Серапіон сів на корабель, але нічого не заплатив корабельникам. Спочатку вони стали докоряти його за це, але, помітивши, що старець вже п'ятий день нічого не їсть, стали плекати його заради Бога і тим самим виконали заповідь Господню. У Римі преподобний продовжував мандрувати, переходячи з будинку в будинок, не маючи нічого, збираючи лише багатство духовне для себе і для ближнього свого.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram