Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

20 березня
Сщмчч. Василія, Єфрема, Капітона, Євгенія, Єферія, Єлпидія і Агафодора



Святі священномученики Василій, Єфрем, Євгеній, Єлпидій, Агафодор, і Єферій і Капитон несли благовістя Христове на теренах Північного Причорномор'я від Дунаю до Дніпра, включаючи Крим, і ознаменували своє апостольство мученицькою смертю в IV столітті в місті Херсонесі Таврійському. Ще задовго до Хрещення святого Володимира християнська віра вже проникла до Криму, який в давнину називався Тавридою і був підвладний римським імператорам. Початок просвіти Тавриди вірою Христовою покладено святим апостолом Андрієм Первозванним (+ 62; пам'ять 13 грудня). Подальшому поширенню християнства там сприяли, мимоволі, самі ж його вороги: римські імператори засилали туди державних злочинців, якими в перші три століття християнства вважалися і сповідники Христа. Так, у часі правління Траяна (98 - 117) був засланий на ув'язнення в Інкерманські каменоломні святий Климент, єпископ Римський (+ 101; пам'ять 5 травня). Там він продовжував свою проповідь, там прийняв і мученицький спочинок.



Язичники, які населяли кримські землі наполегливо чинили опір поширенню християнства. Але віра Христова через своїх самовідданих проповідників міцніла і утверджувалася. Багато благовісників поклали своє життя у цій боротьбі.

На початку IV століття в Херсонесі була заснована єпископська кафедра. Це була переломна епоха, коли Херсонес, що служив базою для римських воїнів, поступово переходив у залежність від Візантії. У часі царювання Диоклетіана (284 - 305), в 300 році (тобто ще до початку гоніння, яке імператор почав з 303 року) Єрусалимський Патріарх Єрмон (303 - 313) для Євангельської проповіді розіслав у різні країни багатьох єпископів. Двоє з них, Єфрем і Василій, прибули до Херсонесу і насаджували там Слово Боже. Потім святитель Єфрем пішов до народів, що жили на побережжі Дунаю, де у благовісті Христовому зазнав багато скорбот і праць. Під час розпочатого гоніння він був обезголовлений (точно відомий лише день його спочинку - 20 березня). Проповідь в Херсонесі продовжував святий Василій - сподвижник святого Єфрема. Багатьох ідолопоклонників він наставив на шлях істини. Інші заблудлі жителі міста, запеклі ненавистю щодо його діяльності, чинили шалений опір: святий сповідник був схоплений, його нещадно побили і вигнали з міста. Віддалившись в гори і оселившись у печері, він невпинно благав Бога за тих, що вигнали його, щоб Він осяяв їх світлом істинного богопізнання. І Господь послав невірним диво. У знатного жителя Херсонесу помер єдиний син. Покійний з'явився батькам уві сні і повідав, що якийсь святий Василій своїми молитвами до Істинного Бога може воскресити його з мертвих. Коли батьки розшукали святителя і просили його зробити чудо, святий Василій відповідав, що сам він - грішна людина і не має сил воскрешати мертвих, але Всемогутній Господь може і виконати їхнє прохання, якщо вони увірують в Нього. Довго молився святий, закликаючи Ім'я Святої Трійці. Потім, освятивши воду, вилив її на померлого, і той ожив. З пошаною був повернутий до міста святитель, багато хто увірували і хрестилися.

Незабаром, за наказом імператора Максиміана Галерія (305 - 311), гоніння на християн вибухнуло з новою силою. Христоненависники озброїлися і проти святителя Василія: 20 березня 309 року вони вночі увірвалися в його будинок, зв'язали його, потягли по вулицях і забили до смерті камінням і палицями. Тіло святителя було кинуто за містом на поживу псам і птахам і багато днів лежало без поховання, але залишилося недоторканним. Потім, святе тіло мученика, християни таємно поховали в печері.

Через рік, дізнавшись про мученицький спочинок святителя Василія, три його сподвижники - єпископи Євгеній, Єлпидій і Агафодор, залишивши проповідь у Геллеспонтській області, прибули до Херсонесу, щоб продовжити його святу справу. Вони поклали багато праць для спасіння людських душ. Всі три єпископи розділили долю свого попередника - біснуваті язичники також побили їх камінням 20 березня 311 року.

Через декілька років, вже за царювання святого рівноапостольного Костянтина Великого (306 - 337; пам'ять 3 червня) з Єрусалиму до Херсонесу прибув єпископ Єферій. Спочатку він теж зустрів протидію з боку язичників, але святий імператор, який оголосив свободу християнської віри у всій імперії, не допустив насильницьких дій проти проповідника: він видав указ, за ​​яким Херсонеським християнам безперешкодно дозволялося здійснювати богослужіння. Стараннями святителя Єферія в місті був побудований храм, де святий мирно управляв своєю паствою.

Щоб віддячити імператору за заступництво християнам, святитель Єферій їздив до Константинополя. На зворотньому шляху він захворів і помер на острові Амос (в Греції) 20 березня. На місце святителя Єферія святий імператор Костянтин прислав до Херсонеса єпископа Капитона. Християни зустріли його з радістю, але язичники зажадали від нового єпископа знамення, щоб повірити в Бога, Якого він проповідує. Поклавши всю надію на Господа, святий Капитон в святительському облаченні увійшов у розкладене багаття, довго молився у вогні і вийшов з нього неушкодженим, набравши в свою фелонь гарячих вугіль. Тоді безліч невіруючих переконалися в силі християнського Бога.

Про це диво та про велику віру святого Капитона було сповіщено святому Костянтину і святим отцям на Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325).

Через кілька років святитель Капитон у справах попрямував до Константинополя, але корабель бурею прибило в гирлі Дніпра. Місцеві жителі (язичники), захопивши корабель, втопили всіх перебуваючих на ньому, в тому числі і святого Капитона. Це сталося 3 січня. Пам'ять святого єпископа Церква встановила відзначати з іншими херсонеськими священномучениками, 20 березня.

Проповідь священномучеників зміцнила віру Христову в Херсонесі. З початку V століття це місто стає духовним центром, звідки християнство поширюється на північ на терени Русі. З IX століття Херсонес все більше привертає увагу русичів, які почали оселюватися в місті. Сучасні археологічні розкопки показали, що в місті перебувало більше п'ятдесяти храмів, що відносяться до V - XIV століть. У 987 році в Херсонесі прийняв Хрещення святий рівноапостольний князь Володимир. Це стародавнє місто стало колискою християнства для Русі.

Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram