У Чернівцях мешканці старовинної австрійської чотириповерхівки на площі Філармонії – тої, що з вивіскою "Квітковий ринок", – б’ють на сполох. Через несправні системи водовідведення цегляна кладка в підвалі, на якій замість фундаменту тримається величезна споруда, розмокла й обвалюється.
– Тут ми раніше тримали овочі, закрутки. Все було сухо, до 90-х років дім підтримувався в ідеальному стані, – розповіли мешканці другого під’їзду, показуючи підвал.
За кілька метрів від входу до підвалу у стяжці зяє діра.
"Це ми в кількох місцях мусили продовбати бетон до грунту, щоб вода, яка тут збиралася, мала куди вийти", – пояснює мешканець дому Сергій.
"Колись австрійці недарма в підвалах робили вікна, щоб усе це вентилювалося і сохнуло. Але вікна у 90-х замурували. Ми нещодавно прибирали цю підвальну кімнату – подивіться, що тут зараз робиться?! Той кут – його вже немає. Ота стіна вулична – вона розвалюється вздовж усього фасаду. Он, бачите, струмочок витікає? Там один, далі – другий, третій – оце все сюди просочується, назбирується. Сирість піднімається по стінах угору", – чоловік торкається крихких відсирілих цеглин підмурівку.
Перший поверх дому зайнятий офісами й комерційними приміщеннями. Роман, власник одного з них за останні вісім років мусив чотири рази робити ремонт:
"Здирали усю штукатурку до цегли, робили ізоляцію, обробляли від грибка – а воно невдовзі знову все мокріє і цвіте", – розводить руками підприємець.
Дах тече, балкони аварійні
Цей дім на вулиці Заньковецької, 15 входить до охоронної зони історичного центру міста. Тому мешканці сподіваються на допомогу в його збереженні.
– Нашому будинку 120 років – таких на площі Філармонії лише два, – каже мешканка квартири на верхньому поверсі Тамара Чурсіна. – Але ми усе мусимо робити самі. Вікна в під’їзді просто випадали – замінили їх на нові за власні гроші. Козирок на входом у під’їзд і двері з кодовим замком теж самі встановлювали. Фасад над моїм балконом повністю осипався так, що двері не могла відчинити – мусила витратити більше 10 тисяч гривень, щоб його поштукатурити. Дах ніби недавно ремонтований, але все одно тече, тому мушу регулярно платити, щоб його просмолили. Але я ж не можу ремонтувати все! Сюди страшно зайти. Проводка в під’їзді горіла уже двічі – і поки біда не стається, ніхто нічого не обстежує і не ремонтує! Не розумію, за що платити квартплату – навіть лампочки в під’їзді нам ніхто не міняє!
Нещодавно приватне підприємство "Регіон-центр", яке обслуговує цей дім, вивісило оголошення про те, що балкони в будинку аварійні. На тротуарі під одним із них великі шматки штукатурки. "Визнали аварійними – а далі що? – запитують мешканці. – Нехай тоді обнесуть увесь дім колючим дротом". Також нарікають, що у їхніх квартирах із пічним опаленням роками ніхто не обстежує димовентиляційні канали, а це входить у тариф і взимку мало би робитися щомісяця.
Віктор Мельничук, керівник "Регіон-центру", порадив мешканцям подавати заявки про необхідні роботи:
– Покрівля там нова, скарг по ній не надходило, водостічні труби є, водогін поміняний на металопластиковий, зливова решітка є. У цьому районі є проблеми із високим рівнем грунтових вод, тому така сирість у підвалах. Звичайно, підвальні приміщення повинні мати вентиляцію – а хто винен, що вентиляційні віконця в цьому домі замурували? Якщо забитий злив – мешканці мають залишити заявку. Заявки про ремонт сходів не було, про якісь проблеми з дахом теж. А так, як було за Союзу, уже не буде: тоді держава давала всі матеріали, на кожні 2-3 будинки припадало по одному сантехніку, який мав можливість ходити з ранку до вечора і виявляти неполадки.
За словами директора "Регіон-центру", розраховувати на якісь серйозні роботи з ремонту будинку мешканці старого фонду можуть лише в рамках програми "Комфортне місто", але для цього власникам квартир слід внести 30 відсотків вартості ремонту, решту дає міська рада. "Так само за допомогою дольової участі мешканці можуть ремонтувати свої балкони, – пояснив директор. – Хоча ці балкони не настільки аварійні: з них лише обсипається штукатурка. Це наслідки того, що взимку люди не очищають їх від снігу. Балкони є власністю мешканців – це не територія загального користування".
"Щоб не платити, пишіть акти"– Мешканці не зобов’язані самі обстежувати всі проблеми у домі й щоразу надсилати заявки, – пояснила юрист Тетяна Шепелько. – Це обов’язок ЖРЕПу чи іншої управляючої організації. Він бере за це гроші! Перелік і періодичність послуг з управління багатоквартирним будинком затверджені виконкомом Чернівецької міськради. Згідно з цим документом, скажімо, усі технічні огляди внутрішньобудинкових мереж, стін, фундаментів тощо ЖРЕП має проводити не рідше двох разів на рік (а деякі – щокварталу). Ремонт трубопроводів, електропроводки, інженерних систем, фундаментів, покрівлі тощо – раз на рік.
Знищувати гризунів мають 4 рази на рік, прибирати прибудинкову – двічі на тиждень, а під час снігопадів – постійно… Кожна послуга має свою періодичність! І якщо вона не надавалася, мешканці мають записати це в акті, який підписує хоча би двоє, а краще – троє мешканців будинку.
– Просто не платити ЖРЕПу – не вихід! – наголошує юрист. – Мешканцям слід до 10 числа кожного місяця писати акт претензії про ненадані послуги у двох примірниках і, або заносити й реєструвати у ЖРЕПі, або надсилати рекомендованим листом один примірник, зберігши квитанцію. Цей акт є підставою не платити ЖРЕПу.
За її словами, договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком мешканцям варто укласти зі ЖРЕПом чи іншим управителем за новим зразком, затвердженим 5.09.2018. У ньому чітко розписані усі права й обов’язки, а також передбачено, що за ненадані чи невчасно надані послуги ЖРЕП має сплачувати мешканцям штраф.
Тож людям, схоже, нічого не залишається, як самим контролювати кожен крок тих, кого вони найняли утримувати свій дім.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
6-02-2019, 16:44
0
4 439
