28-річна Надія Молчанова започаткувала волонтерський рух допомоги людям похилого віку. Ця акція була започаткована майже місяць тому, але до неї вже приєдналося чимало охочих.
Вона працює вчителем музики у Чагорській школі. Працює і над завершенням дисертації. Та водночас вона допомагає бабусям та дідусям. Змалечку бабуся Вікторія привчала онуку робити добрі справи.
– У нашій сім’ї було прийнято допомагати, для мене це не важко. Раніше часто замислююся, чому такі цінності є не в кожній сім’ї. Та коли подорослішала, зрозуміла, що не всі люди знають, як це, – розповідає Надія.
"Моя бабуся Вікторія – найсвятіше, що у мене є"
Коли Надія згадує бабусю Вікторію, то очі в неї наповнюються слізьми.
– Моя бабуся стільки усього пережила, про це можна книгу написати. Вона завжди навідувалася до стареньких із поманою і мене брала з собою. Моя бабуся – це найсвятіше, що є у мене в житті. Я виросла з бабусею, найбільше моє щастя – це коли вона щаслива. Напевно, тому я хочу, аби усі бабусі були щасливі. Вона навчила мене, що треба бути милосердною. Вчила, що як би важко не було – є ті, кому ще важче, – ділиться Надія.
– Моєю метою є навчити оточуючих творити добро. Я довго цього прагнула, залучала спочатку діток зі школи допомагати бабусям, які проживали в Чагрі. Оскільки учнів я не можу брати із собою до міста, то вирішила залучити свідому молодь та небайдужих допомагати, – пояснює Надія.
Третього січня 2019 року Надія створила спільноту у мережі Інстаграм, а потім й у Фейсбук під назвою "Допомога бабусям. Чернівці".
– Перед Різдвом багато людей хочуть зробити поману, тому я зареєструвала сторінку перед святом. Спочатку створила сторінку в Інстаграмі з думкою, що знайду 10-20 однодумців. Та за три тижні діяльності групи долучилося близько трьох тисяч осіб. І це реальні люди, які не просто спостерігають, а хочуть допомогти. Я не сподівалася, що стільки людей відгукнеться, я вдячна кожному за небайдужість, – каже Надія.
Першу допомогу в Інтернеті Надія збирала, щоби навідатися до психлікарні, у 13-те відділення, де є люди похилого віку, до яких рідко хто приходить.
– Це був перший збір із підтримкою великої кількості людей. Приносили, хто що міг. Я завжди складаю список необхідного, бо не все, що люди хочуть отримати, дозволено приносити. Ми готували пакунки для кожного і давали особисто в руки. Допомагали волонтери та учні зі школи. Я дуже хотіла би, щоб на майбутнє покоління брало приклад і навчилося допомагати іншим у біді, – наголошує Надія.
"Збирали пакунки для 47 пацієнток психлікарні"
Уже за три тижні Надія Молчанова допомогла багатьом бабусям та дідусям.
– Декілька днів тому ми почали збирали допомогу для 47-ми жінок, які лежать у 8-му відділенні психлікарні. Почалося все з того, що після ефіру на радіо, який відбувся минулого тижня, мені подзвонило багато бабусь, які дякували за мою працю. Тоді ж подзвонила жителька Путили і розповіла про те, що її самотня сусідка лежить у 8-м відділені і нема кому її навідувати. Коли волонтери пішли туди, то дізналися, що у лікарні потребують допомоги 47 самотніх жінок. Ми спільними зусиллями зібрали для них нижню білизну, засоби гігієни та солодощі і плануємо у цю суботу до них навідатися, – розповідає пані Надія.
"Знайшли бабусю Марію в холоді та голоді"
– Про 87-річну бабусю Марію нам повідомила одна дівчина, яка жила неподалік. Ми знайшли її в холоді та голоді. Вона була такою слабкою, що лише спала через брак сил. Коли ми прийшли, вона сказала: "Я так молилась Богу, щоб хтось прийшов до мене та й хоч бурячку приніс, аби я борщику зварила. У неї є син та невістка, але вони глухонімі. Ми принесли їй дрова, одяг, холодильник (бо в неї його ніколи не було), ковдру, радіо купили, щоб не було нудно, та годинник, бо вона, бідолашна, навіть не знала який день та котра година. У хаті ми прибрали, тепер там чисто і тепло. Вона кожного дня тепер повторює, що молиться Богу за усіх тих, хто їй допоміг, – розповідає Надія.
– Бабуся Марія навіть тепер каже, щоб я не приходила і не витрачала бензин, бо в неї вже все добре. І це не може не тішити. Хочу аби молодь пам’ятала, що в той час, коли вони веселяться, є люди, які не мають що їсти. Хочу, аби молодь звертала на це увагу і допомагала людям, особливо похилого віку, бо вони цього потребують. Я впевнена, якщо ми будемо творити добро, то воно нам обов’язково вернеться сторицею. Усіх нас чекає старість і, дай Бог, щоб наші діти нам допомагали. Якби у світі було більше взаємодопомоги, стало б набагато більше щасливих людей, – наголошує Надія.
Увага!
Якщо комусь відомо про людей, які потребують допомоги, не мають родичів, або ж хочете допомогти, контактуйте з Надією за номером 095-243-24-42.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
