Вмц. Анастасії Узорішительниці.
Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця
Свята великомучениця Анастасія, родом римлянка, постраждала за Христа в часи гоніння при Діоклетіані. Батько її був язичником, мати - таємною християнкою. Учителем святої Анастасії був благочестивий та освічений християнин Хрисогон. Після смерті дружини батько видав святу Анастасію заміж за язичника Помплія, але під приводом вигаданої хвороби вона зберегла дівство.
Переодягаючись убогою, у супроводі лише однієї служниці вона відвідувала в'язниці: годувала, лікувала, а часто навіть викуповувала в'язнів, які потерпали за віру в Христа. Коли служниця розповіла про все Помплієві, він застосував щодо дружини тортури і не дозволив виходити з домівки. Тоді свята Анастасія стала таємно листуватись з Хрисогоном, котрий запропонував святій озброїтись терпінням, пришпелитись усіма думками до Хреста Христового, готуючи себе до служіння Господу, і передрік швидку погибель Помплія в морі. Незабаром, вирушаючи в складі делегації до Персії, Помплій дійсно утонув. Після смерті чоловіка свята Анастасія стала щедро роздавати свої маєтки убогим та знедоленим.
Діоклитіану донесли, що християни, котрими заповнені в'язниці Риму, відважно переносять муки. Тоді він наказав за одну ніч умертвити усіх їх, а Хрисогона прислати до нього в Аквілею. Свята Анастасія слідом прямувала за своїм учителем.
Імператор особисто допитував Хрисогона, та не зумівши схилити його до відречення, наказав відрубати йому голову і кинути в море. Тіло та усічена голова святого мученика були винесені хвилями на беріг. Їх за Божественним откровенням знайшов пресвітер Зоїл, вклавши до ковчегу, заховав у своєму домі. Тоді святий Хрисогон явився Зоїлу та об'явив йому, що невдовзі зазнають мучеництва Агапія, Хіонія та Ірина - юні християнки, які мешкали неподалік, і звелів спрямувати до них святу Анастасію. Самому Зоїлу Хрисогон пророкував швидке мирне упокоєння. Одночасно, у видінні, Хрисогон показав святій Анастасії дорогу до Зоїла. Завітавши до пресвітера, вона помолилась біля мощей святого Хрисогона, а потім духовно укріпила трьох дів перед тортурами. Коли мучениці віддали душі Господеві, вона сама похоронила їх.
Виконавши заповідане учителем, свята почала мандрувати. Оволодівши на той час майстерністю лікування, вона повсюди з ревністю прислуговувала в'язням. За свої подвиги свята Анастасія здобула собі ім'я Узорішительниці, оскільки своїми чисельними трудами звільнювала від тяжких кайданів тривалих страждань багатьох сповідників імені Христового.
Одного разу вона познайомилась з благочестивою молодою вдовою Феодотією і знайшла в її особі собі вірну помічницю. Незабаром обоє зазнали гонінь. Святу Анастасію схопили, коли вона перебувала в Іллірії. Тоді, коли за наказом Діоклетіана в впродовж однієї ночі були знищені всі в'язні-християни, свята Анастасія прийшла до однієї з темниць і, не знайшовши там нікого, стала голосно плакати. Тюремщики зрозуміли, що вона християнка і відвели її до правителя області, котрий намагався схилити святу до відречення від Христа, погрожуючи стражданнями, а потім передав її в руки язичницького жерця Ульпіна. Лукавий жрець запропонував святій Анастасії вибір розкошами, багатством і тяжкими стражданнями, поклавши перед нею з однієї сторони золото, дорогоцінне каміння і одяг, а з іншої – страшні предмети катувань. Язичницький підступ був посоромлений нареченою Христовою - свята Анастасія відкинула багатство й обрала тортури. Але Господь продовжив шлях земного подвигу святої. Приголомшений вродою Анастасії, жрець вирішив осквернити її чистоту, однак при першій спробі торкнутися до неї він раптово осліп. Потерпаючи від болю, він поспішив до язичницького храму, волаючи до ідолів допомогти, але на дорозі впав і помер. Святу Анастасію було звільнено, вона разом з Феодотією знову почала прислуговувати страждальцям християнам. Невдовзі свята Феодотія і троє її синів прийняли мученицьку смерть. Її старший син Євод відважно тримався перед суддею і з покорою переніс побої. Після тривалих тортур їх усіх кинули до палаючої печі.
Святу Анастасію було схоплено вдруге і присуджено їй голодну смерть. Вона пробула у темниці без їжі 60 днів. Мучениці кожної ночі являлась свята Феодотія і укріпляла її. Побачивши, що голод не завдав святій Анастасії жодної кривди, суддя наказав утопити її разом з засудженими злочинцями. Серед цих людей був і переслідуваний за християнську віру Євтихіан.
Коли корабель вийшов у відкрите море, воїни просвердлили у ньому отвори, а самі пересіли до човна. В'язням явилась свята Феодотія і повела корабель до берега. Зійшовши на сушу, чудом спасенні 120 чоловік увірували у Христа та були хрещені святими Анастасією та Євтихіаном. Вже згодом усі вони були схоплені та віддані на мученицьку смерть. Святу Анастасію хрестовидно розтягнули між чотирма стовпами над разпаленим вогнищем. Її тіло, не ушкоджене вогнем, одна благочестива жінка Аполінарія поховала в саду. В V столітті мощі святої Анастасії були перенесені до Константинополя, де на її честь було побудовано храм. Пізніше голову та правицю великомучениці перенесли до створеного неподалік від Святої Гори Афон монастиря святої Анастасії Узорішительниці.
Повну версію православного календаря на 2019 рік можна переглянути тут
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
