Димитрівська батьківська субота. Поминання померлих
Преподобного Іларіона Великого
Димитрівська батьківська субота. Поминання померлих
У православній релігії прийнято вшановувати померлих, і за церковним календарем такі дні найчастіше випадають на суботи. Батьківськими вони названі тому, що старше покоління зазвичай йде з життя раніше, і діти моляться Вищим Силам за душі своїх родичів, щоб їм був відкритий шлях на Небеса. Батьківських субот не так багато, і в листопаді 2018 року буде остання за цей рік батьківська субота, інформує UkrMedia.
Дмитрівська субота пройде 3 листопада, і названа вона на честь святого Дмитра Солунського, який загинув мученицькою смертю за віру. В цей день віруючі вирушають до церкви і храми, щоб помолитися Вищим Силам про покійних родичів, попросити у Господа про прощення гріхів і дарувати душам Царство Небесне. Вважається, що Дмитрівська субота виникла в часи Дмитра Донського, який після Куликової битви запропонував відзначати день пам'яті воїнам, які склали свої голови на полі бою. Священнослужителі підтримали його, і з цих пір дата батьківської суботи незмінна.
В народних традиціях 3 листопада прощаються з осінню і зустрічають зиму. У день поминання покійних прибиралися в будинках, приводили в порядок ділянки, щоб навесні приступити до посівних робіт як можна раніше. Після відвідування служби в колишні часи і зараз віруючі влаштовують поминальні обіди, де за традицією накривають стіл і на померлих родичів, вважаючи, що їх душі спускаються з Небес, щоб доглянути за живими. Раніше перед Дмитрівській суботою обов'язково відвідували лазні, а після миття залишали віники, вважаючи, що душі покійних захочуть помитися.
У Дмитрівську суботу багато вирушають на кладовища, щоб прибратися на могилах, залишити помин і запалити свічки, взяті в храмах або церквах. На цвинтарях читають молитви за померлих і просять їх про допомогу і підтримку.
Молитися за покійних можна не тільки під час батьківських субот, але і у звичайні дні. Священнослужителі наголошують, що регулярні молитви, святощі до Вищих сил, надають величезну підтримку мертвим душам і допомагають їм потрапити на Небеса. Щирі молитви, що йдуть від самого серця, обов'язково будуть почуті.
Преподобний Іларіон Великий
Преподобний Іларіон Великий народився в 291 році в палестинському поселенні Тавафа. Його послали для вивчення наук в Александрію, де він познайомився з християнами і прийняв святе Хрещення. Почувши про ангельське житіє преподобного Антонія Великого, Іларіон вирушив до нього, щоб навчитися догоджати Богу. Незабаром Іларіон повернувся на батьківщину. Батьки його вже померли. Роздавши майно рідним і убогим, преподобний оселився в пустелі, біля міста Манума. Святий старанно боровся з нечистими помислами, що потьмарювали розум і розпалювали плоть, перемагаючи їх тяжким трудом, постом і старанною молитвою. Диявол страшив преподобного Іларіона привидами і марами. Під час молитви святий чув плач дітей, ридання жінок, рев левів та інших звірів. Преподобний розумів, що ці жахи наводять біси, щоб вигнати його з пустелі, тому пересилював страх за допомогою старанної молитви.
Одного разу на преподобного Іларіона напали розбійники, і він силою свого слова переконав їх залишити своє злочинне життя.
Скоро про святого подвижника дізналась вся Палестина. Господь дарував преподобному Іларіону владу виганяти нечистих духів. Цим благодатним даром він визволив із кайданів багатьох недужих. Хворі приходили за зціленням, і преподобний Іларіон виліковував хвороби безплатно, говорячи, що благодать Божа не продається. Через нюх святий дізнавався якою пристрастю одержима та чи інша людина. Приходили до преподобного і бажаючі спасати свою душу під його керівництвом. З благословення преподобного по всій Палестині почали виникати монастирі. Переходячи з однієї обителі в іншу, він утверджував в них суворий подвижницький образ життя. За сім років до кончини преподобний Іларіон оселився на Кипрі, де подвизався в пустельному місці поки Господь не покликав його до Себе.
