Священномученика Євтихiя, учня апостола Іоана Богослова
Перенесення мощей святителя Петра, митрополита Київського, всiєї Руси чудотворця (1479
Священномученик Євтихій
Священномученик Євтихій, учень святих апостолів Іоанна Богослова і Павла; жив в I-початку II ст, походив з міста Севастії Палестинської . Хоча святий Євтихій і не зарахований до лику 70 апостолів, але отримав найменування апостола за свої труди разом зі старшими апостолами, якими він був поставлений єпископом. Почувши проповідь про Христа Спасителя, святий Євтихій спочатку зробився учнем апостола Іоанна Богослова, а потім, зустрівшись з апостолом Павлом, проповідував разом з ним в різних країнах. Святому Євтихію довелося перенести багато мук: його морили голодом, стругали тіло залізом, кидали у вогонь і на поживу звірам. Одного разу на святого був випущений лев, який привів всіх в жах тим, що віддав хвалу Творцеві, заговоривши людським голосом. Свій подвиг священномученик Євтихій закінчив у рідному місті, де був усічений мечем на початку II століття.
Перенесення мощей святителя Петра, митрополита Київського і всієї Русі
Святитель Петро, митрополит Києво-Московський, помер 21 грудня 1326. Перше перенесення його мощей було 1 липня 1472, тоді ж встановлено святкування. Друге перенесення мощей святителя Петра було після освячення новозбудованого Успенського собору, 24 серпня 1479, а святкування 1 липня було скасовано. Відомо також святкування прояви мощей святителя Петра (4 серпня) з нагоди явлення дружині Івана Грозного (1533-1584) цариці Анастасії (1547-1560). Святитель Петро з'явився цариці Анастасії і не дозволив нікому розкривати свого гробу. Він повелів запечатати гріб печаткою та встановити свято.
Від святителя Петра збереглося три послання. Перше до священиків з умовлянням гідно проходити пастирське служіння, старанно пасти духовних чад. Воно закінчується викладом церковного законоположення про овдовілих священиків: з метою огородження їх від нарікання і спокус їм пропонувалося поселятися в монастирях, а діти повинні були віддаватися на виховання і навчання в монастирські школи. У другому посланні Святитель закликає священиків бути істинними пастирями, а не найманцями, піклуватися про прикрасу себе християнськими і пастирськими чеснотами. У третьому посланні святитель Петро знову дає настанови священикам про їхні пастирських обов'язки, а мирян застерігає виконувати заповіді Христові.
Видатна церковно-державна діяльність святителя Петра вже сучасникам давала підставу порівнювати його зі святителями Василієм Великим, Григорієм Богословом і Іоанном Золотоустим. Святитель Петро вважається одним із небесних заступників і покровителів Волинської землі і всієї Руси-України.
