Машина для лущення кукурудзи та унікальна пічка: буковинець власноруч майструє складні знаряддя

Буковинець Георгій Дабика за життя спробував себе у багатьох галузях: був і головним інженером, і у колгоспі працював, і навіть бізнесом займався. Та після того, як вийшов на пенсію, займається справою, до якої лежить душа і руки.

62-річний житель села Верхні Петрівці Сторожинецького району майструє різні сільськогосподарські знаряддя. Зокрема, зробив машину для лущення кукурудзи, м’ясорубку, коптильну піч, тримачі для предметів побуту, гойдалку, маркер для розмічення грядок, пристрій для посіву кукурудзи.

Першим його виробом була металева портативна пічка для різних консервацій та компотів.

– Перша моя робота – це портативна піч для варіння компотів. Влітку ми робимо різні консервації, компоти, взимку – тушонки. У приміщенні це важко робити, бо спека. Ми завжди позичали у сусідки таку піч, але одного разу я подумав, чому б не зробити самому. Перша піч вийшла досить примітивною, але з кожним разом я роботи вдосконалював. І вже нині у мене є кілька видів пічок: маленькі, великі, з колесом і без. Перевага такої пічки у тому, що вона портативна – її можна винести на вулицю, і вона буде працювати й нікому не заважати. І місця не займає багато, – розповідав пан Георгій.

Потяг до винахідництва у чоловіка – ще з дитинства.

– Ще дитиною у мене виникали різні ідеї щось змайструвати. У шостому класі мені спала на гадку ідея змайструвати човен. Я робив різні креслення, як він має виглядати, як встановити двигун. Потім хотів зробити маленький літак. Фантазія у мене багата. Витрачаю на роботу тиждень, і не важливо – велика це піч чи маленька. Однаково це доволі копітка робота.

Георгій Дабика розповів, що всі вироби втілено з його досвіду та умінь. Тобто техніка та ідеї – його власні.

Вироби пана Георгія, зокрема пічки – багатофункціональні.

– Я свідомо їх виготовляю так, аби з них було більше користі, ніж, наприклад, тільки варити консервації. Ось ця маленька пічка має три функції: її можна використовувати як піч для варіння компотів, як мангал і як додаток до коптильної печі. А взимку вона служить ще й буржуйкою.

У чоловіка є кілька універсальних пічок, але жодна не схожа на іншу. До того ж майстер щоразу їх удосконалює.

– Цю я порівняно недавно зробив. У ній можна коптити м’ясо, ковбасу, рибу і навіть фрукти. На цій коптильні я поставив датчик, який показує температуру. Оптимальна температура для копчення – від 60 до 80 градусів. Вона дуже зручна і корисна у господарстві, – каже чоловік.

Вироби пана Георгія дуже акуратні та якісні, наче із заводу. Він їх не продає – майструє для себе, свого господарства та родичів.

У доробку пана Георгія є й машина для лущення кукурудзи. Також він згадує, що майстрував також і каркас для гойдалки. Він, як і більшість робіт господаря, має кілька функцій.

– Он ця гойдалка, що перед вами, теж зроблена моїми руками. Спочатку цей каркас я зробив для того, аби на ньому вішати заколену свиню. Він ще збільшується у висоті на 80 сантиметрів. Згодом ми його почали використовувати як гойдалку для дітей.

Таких корисних для господарства речей у пана Георгія ціла стодола.

– Ці лавки я теж сам змайстрував. У них ніжки знімаються, завдяки чому їх дуже легко десь сховати узимку. Вони не займають багато місця, – каже.
Вірші почав писати у шостому класі

Під час спілкування про свої вироби, пан Георгій зізнався, що пише вірші. Кілька з них він прочитав. Коли читав, очі його наповнювалися слізьми.

– У своєму творчому доробку маю понад 20 віршів. Почав писати їх у шостому класі. Колись планував, що напишу 20 віршів та видам їх. Побачимо, як воно складеться. Пишу вірші українською, російською та румунською мовами. Присвятив їх родині: дружині Ользі та нашим дітям, – каже чоловік.

Пан Георгій зізнався, що пише лише тоді, коли є натхнення. Здебільшого, зимової пори.

– Взимку є багато вільного часу, тому я тоді пишу вірші. Якось повертався з виборів сільських депутатів. Був мороз, і на шибках утворилися бурульки, які спонукали мене на написання вірша румунською мовою про любов.

Як дивовижно мчиться колісниця,
Нас захопивши в подорож шлюбну.
Нехай вона ніколи не скінчиться,
Бо лиш тебе одну я так люблю…

У подальших планах пана Георгія – змайструвати удосконалену м’ясорубку та видати збірочку своїх віршів.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram