32-річна Людмила Мельничук із селища Лужани за освітою – економіст. До декрету працювала викладачем. Жінка каже, що її вміння хенд-мейду обмежувалися шкільними уроками праці, і вона ніколи не думала, що буде заробляти на життя ручною роботою.
Про нову роботу замислилась на відпочинку
Про ідею. Перші спроби прикрашати посуд полімерною глиною Людмила зробила в липні минулого року. Вона відпочивала із сім’єю на морі, коли помітила незвичний посуд.
– Ми відпочивали в червні у Туреччині. У цьому ж готелі жила родина, в якій діти ходили зі своїми чашечками буквально скрізь. Мене це дуже зацікавило, бо мої діти теж тягнулися до них. Я запитала їхню маму, що це таке. Вона мені розповіла, що чашки прикрашала сама вручну за допомогою полімерної глини. Ми обмінялися контактами. Після відпочинку я її знайшла в Інтернеті і була у захваті від її робіт. Оскільки мене більше цікавить посуд, я її дещо запитала. Була приємно вражена, що вона відреагувала, згадала, хто я, і приділила мені час. Я не планувала тоді робити з цього якийсь бізнес чи речі на продаж, просто було цікаво, чи зможу я зробити щось схоже, – розповідає Людмила.
Про початок справи. Жінка замовила собі потрібні матеріали для перших робіт через Інтернет. Вдома облаштувала робочий куточок. Техніки навчилася сама, деколи зверталася по поради до майстрів, які працюють із глиною, дивилася в Інтернеті відеоуроки.
–Насправді, це дуже непопулярна техніка в Україні, та й в Інтернеті мало що є з цієї теми. Найбільше робота із полімерною глиною розвинута в Росії, тож я знаходила у соцмережах майстрів і писала їм. Усе виходило не одразу, чимало матеріалів зіпсувала, поки зрозуміла, як це працює. Тут важливі всі деталі: як правильно надати форму глині, як її пофарбувати, випікати, висушити. Потім її треба прикріпити до посуду. Всього я вчилася поступово, – пояснює жінка.
Перші чашки, які Людмила прикрашала, вона робила для своїх діток та у подарунок близьким. Якось подаровану нею роботу помітили гості її друзів і попросили зробити на замовлення.
"Можу регулювати свій дохід"
– Це була перша платна робота, у мене замовили комплект посуду для дитинки. Я прикрасила тарілочку, чашечку і ложечку. Вона стала для мене своєрідною візитівкою, бо саме її я першою показала в Інстаграмі, – каже майстриня.
У Людмили замовляють чашки на різну тематику: тематичний подарунок вчительці (із "Кобзарем", дошкою та журналом), парні чашки, дитячий посуд, посуд у подарунок або ж індивідуальну чашку з особливою історією.
– Мені можуть замовити для когось подарунок, розповідають дещо про людину, і я малюю на чашці її історію. Буває, малюю людину із фото, поруч із нею пишу ім’я власника чашки і додаю елементи, які вказують на її хобі. Дітям замовляють посуд із улюбленими персонажами – так можна їх заохочувати їсти чи пити, коли є улюблена чашка чи тарілочка.
Людмила побачила, що є попит на такий посуд, і створила робочу сторінку у соцмережах. Каже, Інтернет зараз – все, що потрібно для розвитку власної справи.
– Це спрацьовує дуже швидко, головне – постійно бути активним і "постити" нові фото своїх робіт. Саме завдяки продажам через Інстаграм я можу вільно працювати вдома і надсилати посилку в будь-який куточок країни. До того ж, таким чином чудово можна регулювати свій дохід: мені достатньо грошей зараз – працюю у звичному режимі, хочу заробити більше – стаю активнішою в Інстаграмі – і з’являються нові замовлення. Це чудово, – зізнається Людмила.
Жінка каже, що на хенд-мейді заробляє не гірше, ніж заробляла на основній роботі. Окрім цього, робота "сама на себе" дозволяє їй приділяти час дітям, побути вдома і регулювати робочий графік, як зручно.
Всі матеріали для роботи жінка замовляє через Інтернет, посуд-заготовки деколи купує у великих торгових центрах.
Про плани. Повертатися на стару роботу Людмила не планує, бачить себе далі у хенд-мейді.
– Я люблю цю роботу і "кайфую" щоразу, як виходить створити щось гарне. Буду опановувати нові техніки, пробувати прикрашати глиною не тільки посуд. Можливо, колись наважусь проводити майстер-класи з того, чого я сама довго вчилась, – ділиться Людмила.
Жінка каже, що планує брати участь у ярмарках, щоб популяризувати свою творчість, а в майбутньому мріє про свою крамничку, де б продавалися її речі.
– Знаєте, як у фільмах: крамничка із декором для дому "Home", де продають всякі дрібнички, гарно пахне і грає затишна музика. Хочу таку, – каже мисткиня.
