Чернівці 110 років тому, в червні 1908 року, отримали свій міський герб та прапор міста, що були затверджені у Відні.
Про це пише "Молодий буковинець".
Президія Буковинської крайової управи звернулася до архівів Відня із запитом стосовно герба Чернівців. Однак жодних відомостей про це не було виявлено ні в міністерстві внутрішніх справ, ні в придворному архіві. Хоча, за свідченням відомого дослідника історії міста Франца Адольфа Віккенгаузера, Чернівці мали свій герб ще у 1784 році. Та підтвердити це свідчення документально не вдалося.
Проте в архівах знайшли першу міську печатку. На ній було зображено відчинену міську браму із сімома зубцями, над якими у два ряди розміщені вісім цеглин. У центрі брами знаходився державний австрійський герб: двоголовий цісарський орел, на грудях якого щиток, перетятий горизонтальною лінією. Над міськими воротами перехрещувалися дві лаврові гілки. Зробивши опис усіх деталей, зображених на печатці, надіслали клопотання про затвердження герба міста до Міністерства внутрішніх справ Австро-Угорської імперії.
20 червня 1908 року міністерство повідомило Буковинську крайову управу про те, що "Його цісарсько-королівська величність високим рішенням від 18 червня цього ж року дозволила використання герба міста Чернівці, згідно з доданим описом правильного зображення. Про це необхідно сповістити міську управу, а для виготовлення диплома слід надіслати збір у сумі 330 корон".
В архівному фонді Буковинської крайової управи зберігся опис затвердженого герба Чернівців: червоний щит, на ньому, увінчана сімома зубцями, кам’яна міська брама; над зубцями – вісім вільно ширяючих каменів у два ряди по чотири, причому камені верхнього ряду дещо менші, ніж нижнього; у відчинених воротах видніється червоноязикий позолочений двоголовий орел, обидві голови якого увінчані золотими коронами, у правій лапі – меч і скіпетр, у лівій – держава; на грудях орла – червоний щиток, перетятий сріблястою лінією і оповитий ланцюгом ордена Золотого Руна. Центральний край орнаментальної бронзової облямівки щита завершує срібна мурована корона з п’ятьма помітними виступами.
Дозвіл на використання зображення герба міста та цісарського орла на міському прапорі надала прихильна до Чернівців цісарева Марія Терезія ще в 1834 році. Опис нового знамена затвердили заново. Його виготовили в мистецькому ательє Гессінгера та Фаллінгера. З лицьового боку полотнища у центрі білого поля розташований міський герб. Над ним – золотим шитвом напис готичним шрифтом "Landeshauptstadt Czernowitz" ("Крайова столиця Чернівці"). Під гербом латиною девіз "Viribus unitis" ("Спільними зусиллями").
Обабіч герба і в кутках поля – зображення гілок із дубовим листям та жолудями. Полотнище обрамлене смугою з червоно-білих зубоподібних трикутників. Із зворотного боку – жовте поле, окантоване такою ж смужкою. У центрі поля знаходиться державний герб Австро-Угорщини – чорний двоголовий орел із відповідною атрибутикою. Зліва від нього цифра – 1408, справа – 1908. Над гербом напис "Der Vaterstadt" ("Рідному місту"), а внизу ще один – "Burgerschaft" ("Міщанство"). Кути поля прикрашені рослинним орнаментом із букових листків та горішків. У церемонії освячення прапора взяли участь доктор Степан Смаль-Стоцький, президент краю Октавіан Бляйлєбен, баронеса Еліза Василько та інші відомі люди. До древка прикріпили освячені в національних храмах стрічки. За виготовлення прапора заплатили 118 корон 78 крейцерів, за стрічки до нього – 47 корон 40 крейцерів. Зараз полотнище зберігається у краєзнавчому музеї.
Загалом святкування 500-літнього ювілею обійшлося місту в 22 695 корон, що на той час було досить немалою сумою. Зокрема, за проживання делегації зі Львова у готелі "Брістоль" заплатили 72 корони 80 крейцерів, за делегацію з Відня у готелі "Чорний орел" – 133 корони 70 крейцерів. За пам’ятні медалі – 177 корон 30 крейцерів, за квіти – 116 корон, за прикрашання міста – 900 корон, за харчування гостей – 5519 корон.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
