Старший прапорщик Микола Гушул служить у Чернівецькому прикордонному загоні на пункті пропуску "Порубне" . Затримувати порушників йому допомагає чотирилапий "прикордонник" – німецька вівчарка Лада.
Із Ладою та її господарем ми познайомилися під час фестивалю "Обнова-фест". Велика вівчарка лежала біля дерева у гайку і споглядала за людьми, які обступили її з усіх боків, фотографували. Коли до неї підійшов чоловік у прикордонній формі, вона почала радісно стрибати, лизати його обличчя.
"Дуже любив собак"
– Це мій найвірніший друг, з яким ми охороняємо кордон і ніколи не розлучаємося вже шість років. Нас об’єднує не просто робота, а відданість, готовність у будь-який момент прийти на допомогу. Ми з Ладою і служимо, і дружимо, – усміхається Микола Васильович. –Загалом я служу в прикордонних військах уже 20 років. Ще в дитинстві мені дуже подобалася військова форма, мріяв її одягнути. Хоча в нашій родині військових не було. Ще дуже любив собак. В армії служив у прикордонних військах. Сподобалося, вирішив залишитися. Зараз служу у відділі інспекторів прикордонної служби на пункті пропуску "Порубне".
До Лади у Миколи Гушула було п’ять собак. Він проживає в райцентрі Глибока у приватному будинку, отож тримає тварин у вольєрі на подвір’ї . "Ладу я почав тренувати ще цуценям, коли їй було п’ять місяців, – пригадує кінолог. – Є спеціальні вправи для підготовки службових собак. Їх готують для пошуку вибухівки, зброї, наркотиків у транспортних засобах та вантажах, які перетинають кордон. Лада спеціалізується на затриманні порушників кордону. Фаворитом цього напрямку підготовки службових собак є саме німецька вівчарка. Ця порода має гарний нюх, сміливий характер. Вівчарки витривалі, невибагливі, розумні, легко співпрацюють з людиною. У них сильні кінцівки, тому можуть долати великі відстані. Працювати з "німцями" – одне задоволення. Та щоби підготувати професіонала, із собакою треба займатися щодня. Треба знати характер тварини, розуміти її поведінку. Навчання проводжу навіть уночі, аби Лада могла орієнтуватися у темряві. Тварину треба навчити правильно затримувати порушника: покласти його на землю без пошкоджень, не хапати за обличчя. Ми відтворюємо затримання порушника з помічником: він одягає спеціальний костюм, який важко прокусити чи пошкодити. На команду дресирувальника, собака повинна відпустити порушника".
"Затримала двох порушників"
Майже весь день кінолог присвячує своїй вівчарці: годує її, вигулює, тренує, купає. "Мій робочий день починається і закінчується доглядом за Ладою, – усміхається чоловік. – Устаю вранці, варю кашу, годую собаку. Ще даю йому кістки, вітаміни. Другий раз годую ввечері. Вигул поєдную з тренуванням. Потім їдемо вдвох на службу. У складі патрульного наряду виходимо на охорону кордону України з Румунією. Хочу похвалитися, що Лада затримала двох порушників, які нелегально перейшли прикордонну смугу. А ще вона виявляла контрабандні цигарки".
[center]
До вівчарки підходить хлопчик років семи-восьми, починає її гладити.
"Це мій молодший син Олександр, який теж хоче стати прикордонником, – пишається пан Микола. – Він допомагає мені доглядати за Ладою, піклується про неї, годує. Старший син Роман теж дуже любить нашу вівчарку, часто вигулює її. Лада стала членом нашої сімֹ’ї. Ми дуже прив’язалися до неї. Дружина жартує, що це наша найменша улюблена донька (сміється, – авт.). Краще, коли кінолог і собака завжди разом. Тоді буде постійний контакт із твариною Кожен собака – це особистість, з якою треба рахуватися. Він повинен довіряти своєму господареві. Якщо тварину любити, то вона виконуватиме все, що від неї вимагатимеш. У жодному випадку не можна кричати, а тим більше, бити. Результатів можна досягнути тільки ласкою. Але при цьому проявляти твердість, щоби тварина зрозуміла: ти тут головний. Службових собак використовують до восьми років, а потім відправляють на відпочинок. Але Лада завжди буде жити в нашій сім’ї".
