Великомученика Георгія Переможця (Юрія Переможця, Юрія Змієборця) Святий Юрій, Святий Юр, Юрій-Змієборець,Святий Георгій, Георгій Переможець — святий, мученик і воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів. Святий Юрій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі, його історія надихала митців протягом століть. Святий є також покровителем України, столичної Київської області (зображений на прапорі та гербі Київщини), головної святині Галичини та Львова — Собору Святого Юра та опікуном Пласту.
Святий Юрій (Георгій) народився у III столітті в країні Каппадокії, яка тоді існувала у Малій Азії. Він походив із князівського роду. Його батько обіймав високу посаду в римському війську, однак незабаром його скарали на смерть за Христа, і мати з дитиною переїхала до свого маєтку в Палестину, у місто Лідду. Вона присвятила життя вихованню сина, навчила його Святому Письму. Часто розповідала про християнських мучеників і про доблесний подвиг його батька. Святий Юрій вступив на військову службу і завдяки своїм здібностям і мужності, виявлених у боях, вже в молодості одержав звання полководця і трибуна при імператорі Діоклетіані. Він стає радником, супутником, наближеним імператора.
Діоклетіан увійшов в історію, як один із найжорстокіших гонителів Церкви. Перші 20 років свого правління Діоклетіан не переслідував християн, але за намовою свого зятя, кесаря Галерія, у 304 році видав едикт, згідно з яким всі християни були приречені на катування з метою примусити їх до відступництва від віри. Почалися найжахливіші гоніння, яких до тих пір ще не знала Церква. Нищилися храми, спалювались книжки. Саме цим пояснюється брак християнських рукописів аж до IV століття. Тисячі християн: чоловіків, жінок та дітей, було страчено.
Коли Діоклетіан почав гоніння на християн, Святий Юрій через свою полум’яну любов до Христа вирішив не приховувати своєї віри, а відверто відстоювати істину. Не вагаючись він відмовився від слави, почестей і земних благ і встав на захист віри свого батька — християнства. Діоклетіан спочатку спробував погрозами примусити сміливця відступитися від Христової віри. Після того, як Юрія довго, але безрезультатно намагалися схилити до зречення від Христа, імператор наказав піддати святого різним видам катування.
Міцний, непоборний воїн, він зазнав тяжких мук за сповідування Христа і загинув від них. Розлючений імператор наказав відрубати голову святого мечем. Так великомученик Юрій відійшов із цього світу, це сталося у Никодимії 23 квітня (6 травня за н. ст.) 303 року Божого. І за цей подвиг в ім'я віри Церква нарекла його Побідоносцем.
Його мучеництво справило таке велике враження у Никомидії, що багато хто з християн пішов на добровільну самопожертву. Мощі святого відданий слуга перевіз до Палестини, де християни урочисто поклали їх до гробу. Вже у часи імператора Костянтина Великого християни збудували у Палестині, у місті Ліді, величний храм на честь св. вмч. Юрія, туди були перенесені його святі мощі.
Шанування Святого Юрія почалося з V століття, йому поклонялися, як мученику і воїну. Юрій став святим патроном візантійських імператорів, а пізніше і руських князів, у яких ім'я Юрія стає улюбленим. На Русі Святий Юрій відомий з часів прийняття християнства наприкінці X століття. Він з'явився серед інших християнських святих із Візантії, де шанування його мало вже багатовікову традицію.
Саме з місця особливого шанування Святого Великомученика Юрія Переможця почалося хрещення Київської Русі. Святий Рівноапостольний князь Володимир прийняв Святе хрещення в Криму біля Корсуня (Херсонеса) у Георгіївському монастирі.
Особливо багато для утвердження шанування Святого Юрія зробив київський князь Ярослав Мудрий, який прийняв при хрещенні його ім'я. На честь свого святого заступника в 1030 р. він засновує місто Юр'їв, тобто місто Юрія. У 1037 р. Ярослав починає будівництво Георгіївського монастиря в Києві і зводить у ньому храм, який до наших днів не зберігся.
День освячення першого на Русі храму Святого Юрія — 26 листопада 1051 р. — був відзначений установленням щорічного святкування цієї події. Він увійшов у народну пам'ять під назвою дня Юрія, або осіннього Георгія. З тих пір на колишній території Київської Русі Юрій стає ледве не першим у сонмі православних святих.
Храми, присвячені Юрію, споруджуються у всіх землях Русі. З X по XIII століття георгіївські церкви услід за Києвом і Володимиром були побудовані в Новгороді, Каневі та інших містах. Під час служб в них читали уривки з Житія і чудес Святого Юрія.
У Львові є три храми святого Юрія. Найвідоміший з них Собор святого Юра, що перебуває в юрисдикції Української греко-католицької церкви і розташований на площі св. Юра. Крім того є храм святого Георгія Української Православної Церкви (Московського Патріархату), а також новий храм святого Георгія Української Православної Церкви (Київського Патріархату).
Одеса з дня свого заснування перебуває під особливим духовним заступництвом Святого Великомученика і Переможця Георгія. Його зображення присутнє на старому гербі міста. Багато видатних одеситів і правителів міста були георгіївськими кавалерами.
Однак у місті ніколи не було церкви, яка носила б ім'я Св. Великомученика. Історичну справедливість відновлено лише за наших днів. Єдиний Свято-Георгіївський храм м. Одеси розташований на території 411-ї батареї, наповнюючи Меморіальний комплекс бойової слави міста особливим духовним змістом.
День загибелі Святого Великомученика — 23 квітня (6 травня н.с.) — відзначається Церквами східного обряду і віднесений до числа церковних свят. До Юрія звертаються з проханням про здоров'я душевне та тілесне, про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі. Такі численні "обов'язки", очевидно, й забезпечили святому широку славу і поклоніння багатьох народів.
Святий Юрій (Георгій) — покровитель Англії, Грузії, України, Литви, Каталонії, Палестини, Португалії, Ефіопії, Іраку, Іспанських королів, Київської області, Львова, Дрогобича, Візантійських імператорів, Руських князів, Москви, Владивостоку, Генуї, Феррари, Бейруту, Грецької армії, Пласту, витязів та найулюбленіший святий християн (коптів) Єгипту.
Святий є також покровителем ряду міст України: Володимир – Волинського, Камянець- Подільського, Збаража, Любомля, Ніжина, Смотрича та інших.
Святий Юрій здавна став покровителем воїнів. Весь православний світ відзначає Юріїв день, як день захисника Вітчизни. Він є офіційним святом у Грузії, Болгарії, Сербії, Хорватії. Колись широко святкувався, як день Захисника Вітчизни і, взагалі, чоловічий день в Україні.
Весняний Юрій вважався захисником і покровителем землеробства, зберігачем полів та врожаю, вершників і вояків. Святий Юрій був патроном молодих жінок і дівчат, які вважали: якщо йому молитися, то він неодмінно зробить подружнє життя щасливим.
В День Юрія зранку худобу виганяють в поле на Юрієву росу, яка, за повір'ям, має чудодійну, цілющу силу.
Про це свято в народі говориться: "Святий Юра по полю ходить, хліб - жито родить", "Якщо дощ на Юрія, то буде хліб і в дурня", "Закує зозуля до цього дня - на поганий рік", "На Юрія починає співати соловей".
На церковних іконах святий великомученик Юрій здебільшого зображується юним лицарем на коні, який убиває триголового дракона.
Мучениця цариця ОлександраСвята Олександра, дружина імператора Диоклетіана, була таємницею християнкою. Бачачи твердість віри святого Георгія під час його мук, вона зважилася відкрито свідчити про свою віру в Ісуса Христа. Вона вирушила до місця, де мучили св. Георгія, впала до ніг великомученика і перед усіма оголосила себе християнкою.
Озлоблений Диоклетіан засудив царицю до смерті. Свята Олександра мужньо прийняла цей вирок і лагідно пішла на місце страти, молитовно звертаючи свій погляд на Небо. По дорозі вона, втомившись, попросила воїнів дозволити їй трохи відпочити. Притулившись до стіни однієї будівлі, вона тихо померла. Її мирний спочинок стався 21 квітня 303 року, але пам'ять її святкують одночасно з великомучеником Георгієм, 23 квітня за церковним календарем.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
6-05-2018, 09:32
0
2 008
