Чернівчанка Марта ПЕТРАЩУК ретельно сортує все домашнє сміття. Каже: жодних складнощів це не викликає і розпровідає, як це парвильно робити.
– Всім відомий факт, що пластик розкладається століттями. Я вирішила спробувати сортувати сміття і не викидати його, а віддавати на переробку. Роблю це вже майже рік, – каже Марта.
На балконі у Марти стоять чотири картонні коробки. Окремо складають металеві банки, скляну тару, пластик та папір. Поруч відро для "органіки".
– Почала збирати макулатуру і пет-пляшки. Спочатку проблеми були через те, що не знала, куди здавати цю вторинну сировину. Та знайшла пункти прийому на вулиці Ентузіастів недалеко від будинку. Хоча незручно, що вони всі розкидані у різних місцях – макулатуру приймають в одному місці, метал та скло – в іншому і окремо – пет-пляшки. Але іду на ринок, беру із собою пет-пляшки і дорогою здаю їх. Кілограм пет-пляшок вартує три гривні.
Також щомісяця назбирується майже кілограм "побутової" макулатури: упаковки від ліків, зубних паст, коробки, квиточки. Вартість такої макулатури приблизно дві гривні. Торік здала макулатури на 300 гривень, – каже Марта.
Окремо збираю органічні відходи. Викидаю у відро з кришкою овочі, фрукти. Їх щотижня відвожу до батьків у село і вкидаю у компостну яму. До загального смітника лише викидаю продукти, які містять білок. Наприклад, залишки м’ясних продуктів, бо вони дають запах. Якщо сім’я на день викидає 2-3 кілограма сміття, то у мене за тиждень назбирується два кілограма сміття, яке потрібно викидати на смітник, – розповідає жінка.
Марта розповідає, що також відмовилася від полієтиленових пакетів і нічого у них не купує.
– Ще один спосіб зменшити кількість небезпечного сміття – не користуватися поліетиленом. Я відмовилася від поліетиленових пакетів, бо у Чернівцях їх ніде не приймають, – розповідає Марта. – Приходжу за покупками з власними пластиковими контейнерами. Продавці на ринку вже звикли до цього. Також не купуємо соки у тетрапакетах, бо їх не переробляють.
7-07-2017, 20:44
0
12 951
