Сирі підвали, грибок на стінах, прогнилі труби, обсипана штукатурка – такі фото оприлюднив на своїй сторінці у ФБ директор Центрального палацу культури Чернівців Олександр Мадей. Це при тому, що колишній Єврейський народний дім є пам’яткою архітектури і має охоронятися державою.


"Днями в житті Чернівців сталась непомічена багатьма, але вагома подія. На історичних будівлях міста з’явились таблички про те, що вони є пам’ятками архітектури і охороняються державою. Така ж охоронна табличка віднині красується і на фасаді Центрального Палацу культури, з чим я нас і вітаю. Тепер сотні відвідувачів зі всього світу, які щоденно переступають поріг Палацу, знатимуть напевно, де перебувають і кому за це мають завдячувати, - написав О.Мадей. -

Але поза лапками залишилось запитання: до якої держави себе відносять депутати Чернівецької міської ради? України чи якоїсь іншої?

У наступному році будівлі колишнього Єврейського дому і його атлантам, що крізь століття вдивляються на нас нинішніх, виповниться 110 років. Вона є окрасою Чернівців. І ми, вдячні нащадки, гордимось тим, що архітектурні ансамблі нашого міста вражають своєю ошатністю і витонченістю, викликають подив і захоплення кожного, хто приїздить до нас гостювати. Пишаємось так, ніби це наша власна заслуга, ніби будували ми самі.

Ще б пак! Архітектуру Чернівців, на відміну тих же Тернополя і Рівного, не зачепила ні Перша, ні Друга світові війни, храми і культові споруди вистояли під час комуністичного режиму. Так, їх закривали, знімали хрести і зрізали зірки Давида. Та все ж стіни вистояли…

І одному Богу відомо, скільки вони ще стоятимуть. Адже від того, що на фасадах з’явились охоронні таблички, не перестануть протікати діряві дахи, обростати грибком сирі підвали, текти прогнилі труби і батареї, обсипатись штукатурка, трухлявіти старі віконні рами.

Ще одним приводом для великої гордості є творчі успіхи наших земляків-митців: поетів і письменників, музикантів і співаків, художників і майстрів народних ремесел, танцівників і циркових артистів. Ми відслідковуємо де, хто і коли здобув яку перемогу, став лауреатом чи дипломантом конкурсу, видав збірку чи організував персональну виставку, отримав орден чи престижну премію. Інколи нас переповнюють такі відчуття, ніби це наші особисті перемоги. І все, більше нічого…

Запитаєте чому я це все пишу? Напевно тому, що наразі все це є можливим всупереч, а не завдяки.

Шановні панове депутати, без образ. Але хто з вас пам’ятає, що перша легендарна "Смерічка" Левка Дутківського розпочинала свій творчий шлях як аматорський колектив у клубі навіть не обласного центру. Так, і Назарій Яремчук, і Володимир Івасюк, і Василь Зінкевич, і Оксана Савчук, і Ніна Каплієнко, і Василь Пиндик, і Ірина Стиць і багато інших народних і заслужених артистів України розпочинали свій творчий шлях у клубних закладах культури. Вже потім були філармонії, театри та інші сцени. Але я не певен що ці імена вам про щось говорять, адже, як свідчить те, яким чином ви цього річ ділили міський бюджет, вам культура глибоко по барабану. Так само як і освіта, охорона здоров’я, зрештою реальні потреби чернівчан.

Панове депутати, ви живете у якомусь власному придуманому вами ж світі, повністю відірвані від реального життя. Це ваше право і в цьому не було б нічого поганого, якби оце не впливало на якість життя пересічних містян. Ви напевно забули, що якщо медичні заклади лікують тіло, заклади освіти формують розум – то заклади культури бережуть те, що називається душею людини. Хоча у цьому переліку поняття "душі" для вас, є найбільш незрозумілим і ефемерним.

Інакше чим пояснити те, що цьогоріч у бюджеті міста більшості клубних установ не передбачені кошти на поточні та капітальні ремонти приміщень, оновлення сценічного обладнання, костюмів, взуття для колективів. Чим пояснити те, що всупереч вимог Бюджетного Кодексу України ви викинули з головного кошторису міста видатки на культуру, а натомість говорите про якісь тунелі, округи, свої передвиборні обіцянки, об’єкти, що не були публічно обговорені, видатки, які згідно з законом "Про доступ до публічної інформації" в установленому порядку не були заздалегідь оприлюднені.

Ви хочете, щоб до вас ставились шанобливо і з повагою, але за своєю пихатістю позбавляєте місто можливості виростити майбутніх Яремчуків, Снігурів, Холоменюків. Бо після вас, як після сарани може не залишитись нічого.

І ось тоді, коли остаточно зруйнуються приміщення закладів культури, на ремонт яких ви відмовились виділити кошти, коли ніде буде вчитись співати, танцювати, малювати нашим дітям, онукам і правнукам, тоді вас згадають і можливо тоді ви перевертатиметесь від сорому у своїх дорогих домовинах.

І насамкінець: просто погляньте на фото. Ось те, що сьогодні охороняється державою. Така вона з середини, а не ззовні пам’ятка архітектури.

Щирий вам "уклін і дяка"!


Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook