“Якщо ви хочете відкрити свій заклад і плануєте у ньому ремонт, то розрахуйте кошторис, а потім помножте його на два. Це буде реальна сума, яку вам доведеться витратити”, - радить 30-річний чернівецький підприємець Сергій ТКАЧУК.
Майже рік тому Сергій разом із напарником вирішили відкрити у центрі Чернівців власний паб. До відкриття закладу залишилося два тижні, і тепер Сергій уже трохи “битий”. Адже він пройшов половину “кіл пекла”: розробка концепції, оренда приміщення, ремонт, закупка професійного обладнання, найм працівників.
Як молодій людині відкрити власний бізнес, грамотно провести ремонт у приміщенні (тобто найняти вмілих та відповідальних майстрів) і набрати персонал для роботи — цими порадами підприємець поділився з читачами molbuk.ua.
“Щодня треба перевіряти роботу бригади”
-Перша порада — якщо ви будете безкінечно аналізувати і піддаватися сумнівам, чи потрібно вам це, ви так нічого навіть і не розпочнете. Бо причин не робити завжди у сто разів більше, ніж причин діяти, - переконаний підприємець. – При цьому, я поки не можу переконувати, що початок власної справи – це правильне рішення. Безумовно, перед цим необхідно набратися досвіду і все добре проаналізувати. Але, принаймні, ви себе не картатимете, що не спробували. Спочатку ми розробили два варіанти кошторису — із мінімальними і максимальними вкладеннями. На жаль, реалістичним видався другий. Довелося позичати додаткові кошти”.
-Бригада майстрів напрацьовується виключно часом, досвідом. Щоби вийти на хорошого спеціаліста, треба набити не одну шишку на ідіотах, - провадить Сергій. - Саме тому у нашому невеличкому місті до якоїсь справи долучаються одні й ті ж люди. Завжди можна зустріти знайомого дизайнера, електрика чи проектанта вентиляції на серйозному проекті.
Опираючись на власний досвід, скажу, що ніколи не варто спілкуватися з робітниками, витрачати сили на безглузду полеміку. Розмовляйте тільки з прорабом. Усі претензії, зауваження — до нього. Дуже важко знайти бригаду, яка працює з повним циклом робіт: і з металом, і з деревом, і з маляркою. Тобто зазвичай наймаєш декількох спеціалістів по кожному напрямку, потім намагаєшся синхронізувати їхні дії. Тож краще переплатити за повний цикл обслуговування в одного підрядника, що значно зекономить вам час, аніж поетапно виготовляти якийсь елемент у різних виробників.
Кожного дня потрібно бути на об'єкті і перевіряти роботу ремонтників, переконаний підприємець.
“Якщо у вас немає для цього можливості — значить, треба наймати не лишень прораба, а й ведучого проекту (немає коштів - свата, брата, товариша...), який стежитиме за якістю виконання робіт. І обов’язково розробляйте дизайн-проект, за яким будете рухатись. Це заощадить ваш час, гроші та нерви.
“Перша вимога — ввічливість”
Слід бути готовим до того, що половина вартості робіт — це речі, які відвідувач ніколи не побачить і навряд чи оцінить. Проте вони особливо необхідні для відкриття якісного закладу: гідроізоляція, дренажка, електрика, сантехніка, вентиляція, опалення, зауважує Сергій. Водночас завжди з’являються зовнішні фактори, які гальмують процес відкриття закладу:
“Трапився ось такий нонсенс: ми хочемо приміщення під'єднати до електрифікації. Звертаємося в РЕМ, щоби нам його підключили. І от парадокс. Ти пропонуєш державі гігантські гроші, щоби тебе підключили, і потім ще платиш щомісяця величезні комунальні. А вона тебе півроку мордує, не бере на підключку. Мовляв, тарифів немає. І ось там таких охочих підприємців, які просять "візьміть у нас гроші, лише підключіть", - черга. Тобто держава не те що не допомагає, вона навіть перешкоджає. Таке враження, що діє якась програма зі знищення середнього класу”, - обурюється підприємець.
Щодо набору персоналу, то першою вимогою була ввічливість:
-Я збирав персонал в одній аудиторії і скромно заходив до неї з іншої. Тобто не афішував, що це я буду проводити набір. І просто вітався з людьми. І ті, хто зі мною чітко вітався у відповідь, вже пройшли перший етап. А таких насправді було всього-навсього відсотків 20, - сміється підприємець. - Також я спеціально привів персонал у приміщення в жахливому стані, щоби пересвідчитися, хто з них бачить у цьому проекті перспективи, хто працює не лише за гроші, кого не лякають труднощі і хто розділяє концепцію закладу. Що мене здивувало — всі, кого я завів, залишилися.
Враження Сергія Ткачука у соцмережі від ремонту:
"Мої спостереження: 241-й день ремонту:
– вартість робіт у підвалі вдвічі вища за вартість ремонту елітного пентхаузу на Манхеттені;
– якщо у вас дедлайн до Великодня, уточнюйте з майстрами, до якого саме;
- не варто довіряти слюсарю, у якого чотири пальці;
- Московському патріархату відомо вдвічі менше церковних свят, ніж будь-якій ремонтній бригаді;
- "В сміслє пакрасіть нєбрєжно?" – найчастіша фраза майстрів євроремонту;
- нам дуже пощастило, що кожен наступний сантехнік/електрик автоматично є кращим за попередника, про що він сам заявляє з порога;
- вивчіть базові матюки на чотирьох мовах для побудови чіткої HR-комунікації з майстрами;
- дешевше покрити сходи сантиметровим шаром героїну, ніж чотириміліметровим листом металу.
"На 253-й день прийшов час набирати персонал. Ідеального бармена ми бачили таким: високий усміхнений гаваєць-восьмирук, що колись наливав Хемінгуею на Кубі мохіто. Наділений почуттям гумору Луї де Фюнеса. Хто приходив до нас на співбесіду:
– піаніст із Садгори;
– організатор дитячих свят;
– насуплений продавець шпалер із "Епіцентру";
– 18-річний Микола з досвідом роботи у десяти закладах;
– Марина Іванівна, яка не вміє, але дуже хоче навчатися;
– подружки в очікуванні румунських паспортів та світлого майбутнього;
– Валєра з алергією на алкоголь;
– хлопці, готові працювати аж три години на добу;
– Кірілл, який пише своє ім’я з трьома помилками;
– дівчинка з хобі "робити селфі";
– профі, що плутає май-тай і чау-чау.
"Можливо, наші запити були зависокими. Але навіть якщо ти – звичайний дворукий бармен із досвідом – відгукнись!" – завершує Сергій Ткачук.
