Щоранку біля чернівецького офісу відділення Сбербанку стоять люди – чекають, коли воно відчиниться. Незважаючи на третій рік війни з країною-агресором, її фінансові установи досі працюють на нашій території, а українці, в тому числі й чернівчани, користуються їхніми послугами.
Так, зокрема, у Чернівцях працює чотири із п’яти російських банків, які потрапили під санкції РНБО. Фактично, це п’ять українських банків, що належать трьом російським держбанкам. Це Сбербанк, ВТБ банк, БМ банк, VS банк, Промінвестбанк. Тож чернівчани користуються послугами усіх, крім Промінвестбанку - відділення цього банку у Чернівцях немає.
Починаючи з 2014 року, відділення російських банків (найбільше Сбербанку) неодноразово блокували, підпалювали, обливали червоною фарбою, протестуючи проти роботи фінансових структур країни-агресора.
Минуло три роки окупації, і нарешті проблему фінансового бізнесу Росії-окупанта в Україні помітили "нагорі" й відреагували. Нацбанк та РНБО оголосили про санкції щодо російських банків. Можна було би аплодувати, якби не "але"…
Чернівчани, які досі тримають свої гроші в російських банках – лише крапля в морі проблем. В умовах війни українці не вважають за потрібне якнайшвидше позбутися банків окупанта. Вони ще й позичають агресору кошти, відносячи їх у ці банки. Та, найгірше, що тримають свої заощадження в цих банках й вітчизняні підприємства, в тому числі й державні!
Очевидно, що пересічній людині спочатку було важко розібратися хто є хто, бо людей десятиліттями переконували, що Росія – "старший брат".
Тепер українці мають забирати свої гроші з російських банків – відкрито кажуть вищі інституції.
Але чому це питання розпочали вирішувати так пізно? Ці санкції та обмеження вкрай важливо було ввести саме у перші місяці війни. Як виявилося, тоді ми би не мали такої складної економічної ситуації, в тому числі катастрофічної девальвації гривні та масового зубожіння населення, якби в тому числі, й не російські банки.
– Значна частина нашого керівництва сформувалося на основі успішних відносин із Росією як економічним партнером, як країною, яка сильно впливала на суспільно-політичне та економічне життя України, – коментує Богдан СТОРОЩУК, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ. – На початку війни для багатьох із них (керівників країни, – авт.) Росія справді була "ментальним братом". Їм важко було зрозуміти те, що це справжня війна, а Росія – окупант. Але зрештою давно всім стало зрозуміло, що окупант – це окупант і його потрібно гнати звідусіль. Але якщо російські банки й далі працюють на нашій території, значить це комусь вигідно.
– Коли знецінювалася гривня у 2014 році, це сталося значною мірою через те, що виводили валюту за межі України. І в тому числі – у Росію. Пригадуєте, як це відбувалося: обвалювався рубль і через кілька днів – падала гривня? Так саме у ці проміжкові дні російські банки масово міняли рублі на гривню, гривню – на валюту і виводили гроші за кордон. Звісно виникає чимало запитань до компетентних органів, чому це сталося, чому банківський нагляд України тоді це допустив? – запитує економіст.
"Сьогодні порушення банківських норм російських банків є формальним приводом для введення санкцій", – зазначає пан Богдан.
За словами експерта, зараз влада має діяти грамотно, розробити процедурний механізм, який дозволить спокійно вирішити ситуацію. "Краще розірвати відносини цивілізованим шляхом і дати російським банкам просто піти з нашого ринку", – вважає економіст.
