«У вас зараз війна? У нас те саме було»: грузини підтримують Україну

У Грузії здолали корупцію, пересадивши хабарників, а поліцейські офіси мають прозорі стіни, аби не брали винагороди. Але зарплати досить низькі, у селах немає роботи. Люди виживають за рахунок продажу овочів, фруктів та вина.

Буковинець Максим Ковальчук нещодавно побував у Грузії. Тиждень прожив у Тбілісі, а також відвідав грузинські села. Чоловік розповів про враження від поїздки.

– Грузини дуже люблять українців, тепло до них ставляться, – запевнив Максим. – Мовного бар’єру як такого не існує. Більшість грузинів старшого покоління знають російську мову. Молодь майже не розмовляє російською, але багато хто вільно володіє англійською. Вивіски та реклама – лише грузинською. У супермаркеті літня пані допомогла мені порозумітися з молодим продавцем, яка не знала російської. "Ви звідки? – запитала. – Напевно, з України, бо це відчувається по акценту. У вас там зараз війна? У нас те саме було. Нічого, все закінчиться добре". Жінка витягнула із сумки свою карточку на знижки і запропонувала мені скористатися нею. Таксист, який віз мене з аеропорту, дізнавшись, що я з України, взяв лише половину грошей. "У вас дуже гарні жінки, – похвалив. – У мого брата дружина українка. Мені подобаються її борщ і вареники".

"Багато українських продуктів"

Максимові дуже сподобалися грузинські дороги та ввічливі поліцейські. "Раніше в Грузії були такі ж дороги, як зараз в Україні. Але там вклали великі гроші в дорожню інфраструктуру, тому навіть у горах їздиш, наче летиш на крилах, – жодної ямки, дорога – як скло. – розповів мандрівник. – Мені скрізь із гордістю розповідали про універсальних поліцейських, які не беруть хабарів, можуть замінити колеса на дорозі, підвезти до потрібного місця. "У них навіть можна попросити мобільний телефон, аби зателефонувати додому, – запевнила моя попутниця в автобусі. – Тепер гуляти вулицями міста не страшно навіть уночі, бо вони завжди прийдуть на допомогу". Всі поліцейські офіси в Грузії мають прозорі стіни. Кажуть, це для того, аби не брали хабарів. Я побував в одному з них. Офіс облаштований як зал очікування на вокзалі. Тут можна скористатися безкоштовним Інтернетом, почитати книжку, погодувати дитину і дати їй іграшку".

Максим проживав на квартирі. "Це набагато дешевше, ніж у готелі, – пояснив. – Платив за добу проживання 20 ларі. Один ларі – це 10 гривень або 2,48 долара. Із собою краще брати долари або євро, бо гривні важче поміняти. У Тбілісі дуже розвинуті так звані гестхауси для туристів. Це квартира або будинок із господарями. У моїй кімнаті було все необхідне: побутова техніка, ноутбук, Wi-Fi, кондиціонер. На кухні можна було готувати їсти. Продукти я купував у супермаркеті. Ціни не особливо відрізняються від українських. Здивувало, що там багато українських продуктів: цукерки, печиво, молоко, олія, соки. Особливо смачний тут сир, є багато різних приправ. Дуже дешеві фрукти: апельсини, мандарини, лимони. Дешеве і пиво – два ларі за літр. Найпопулярніша і найсмачніша страва в Грузії – хачапурі, які коштують один-три ларі. Інколи я обідав у ресторані. Це обходилося, включаючи вино, у 25-30 ларі. Грузинська кухня дуже ситна, а порції такі великі, що неможливо їх з’їсти. У Тбілісі дешевий проїзд: маршрутки коштують 0,8-1 ларі, а таксі – 3-4. Тому місцеві переважно на них їздять. Тбілісі, як і Київ, переповнений мешканцями із провінції, які таксують, торгують на ринках, перепродують автомобілі".

"Люди у селах живуть дуже скромно"

У Грузії дуже красива природа і гарні старовинні будівлі, тому є на що подивитися. "П’ять годин їзди від Тбілісі – і ти вже на морі, а за дві з половиною години можна дістатися до гір. Страшно і захоплююче спускатися крутою серпантинною дорогою вниз над самим проваллям – аж дух перехоплює, – пригадує Максим. – Дуже багато старовинних церков, що видніються вздовж дороги і височать над скелями. Ми проїжджали туристичним автобусом через села, зупинялися там, спілкувалися з місцевими мешканцями. Люди живуть тут дуже скромно. Скаржилися, що в селах зовсім немає роботи. Виживають за рахунок того, що вирощують і продають овочі, фрукти, домашнє вино. Малі зарплати в учителів – до 300 ларі. Зате лікарі отримують набагато більше – тисячу і більше ларі. Хоча люди казали, що краще не хворіти, ніж потрапити до державної лікарні".
Максим гостював у своєї колишньої однокурсниці, яка вийшла заміж за грузина і вже сім років проживає у Тбілісі. "Мене дуже гостинно зустрічала вся сім’я: Тамара з чоловіком, його батьки. Приготували грузинські страви, поклали великий графин домашнього вина, – розповів Максим. – Для грузинів гість у домі – це гарна прикмета, тому треба пригостити його на славу. Вино ми пили невеликими бокалами, перед кожним треба було говорити тост, бажати одне одному чогось доброго. Мені сподобалися кукурудзяні коржики і паста з перетертими горіхами".

Тамара з Ніко відкрили невеликий бар на околиці Тбілісі.

– Вони розповіли, що зареєструвати власну справу можна за годину, причому не треба нікому давати хабар. Просто прийти з необхідними документами – і тобі швидко все оформлять. Для підприємців мало податків і вони низькі – не перевищують 25-30 відсотків від прибутку. Завдяки онлайн-платежам та прозорій системі контролю сплати податків свого інспектора підприємець може не бачити роками, – посміхається Максим. – У Грузії ліквідували деякі перевіряючі структури, зокрема санепідемстанцію, пожежну інспекцію, антимонопольний комітет. Немає контролю за якістю продукції та послуг. Але діє принцип: хочеш заробити і залишитися на ринку – роби якісно, бо інакше твої продукти не будуть купувати, у твій ресторан чи готель більше не прийдуть. Мене запитували, чи вдалося українцям уже подолати корупцію. І радили зробити так, як у Грузії. Тут провели дуже різку реформу, перевіряли всіх чиновників, поліцейських, митників, податківців. За найменші "вдячності в конвертах" позбавляли волі на 8-12 років. Чиновники досі пам’ятають про це і бояться взяти навіть копійку.

76-літній батько Ніко мудро зауважив: "Для того, аби подолати корупцію, потрібне лише бажання високих політиків. Заклики до людей "не брати" і "не давати" – не допоможуть, доки хабарників не посадять".

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook