"Для того, щоби грати в театрі анімації, треба повернутися в дитинство. Дитині не обов’язко мати для гри дорогу ляльку. Вона може взяти будь-який предмет, включити уяву і оживлювати його...", – кажуть вони. "Буковинці, які познайомилися у Харкові", – кажуть про себе Іван та Катруся БУТНЯКИ. Вони закінчили Харківський національний університет мистецтв імені І. Котляревського і створили у Чернівцях "Театр анімації Івана Бутняка".
"Тут дитині не треба 45 хвилин сидіти"Іван є режисером, його дружина Катруся, а також Антін Сисюк та Яна Тараненко – актори. Театр працює недавно, тож поки що у його репертуарі – лише одна вистава "Принцеса "А Чому?" Її вже чотири рази з успіхом демонстрували у Чернівцях.
– Наш театр анімації – це театр, який має новий формат, – розповідає Іван Бутняк. – Він не підв’язаний до жодної установи, міністерства, старості чи пенсії. Це установа, де ми можемо творчо розвиватися. Наш театр не обмежується лише ляльками. Це театр ляльок, масок, тіней, пісочної анімації... В одній виставі головною є лялька, в іншій – маска чи навіть тінь. Ми можемо оживлювати будь-який предмет, навіть папір чи поліетилен.
У виставі "Принцеса "А Чому?" кожен зможе щось взяти для себе – і діти, і дорослі.
– Це казкова історія сучасної італійської письменниці Сільвії Ронкальї, – розповідає Іван Бутняк. – Почалося все з того, що ми побачили в нашої донечки Іванки в руках цю книжечку. Прочитана історія нас дуже захопила, і ми вирішили написати сценарій. Дорослі тут побачать драматичну історію про себе. А тим часом для дитини це абсолютно казкова історія. Тобто цікаво всім.
Незабаром у репертуарі театру з’явиться ще одна вистава під назвою "Хатка, яку збудував собі Джек". Вона буде розрахована на глядачів від шести місяців до трьох рочків, причому двома мовами – українською та англійською. Маленькі глядачі також зможуть брати участь у виставі, повзати сценою і гратися декораціями. А дорослі в цей час спостерігатимуть за дітками.
– Це театр, де дитину не зобов’язують 45 хвилин сидіти на стільці та іноді щось вигукувати, – провадить Іван Бутняк. – Тут дитинка зможе повзати, ходити, гратися. А батьки або питимуть каву, або водитимуть малюків за ручку сценою.
Декорації для своєї вистави подружжя створює самотужки.
– Здається, що це просто, але насправді це дуже складний процес, – зауважує Катруся Бутняк. – Усе збиралося потроху, як намисто. От, наприклад, Іван із батьком фарбували торшер для вистави. Я на повітряну кульку намотувала нитки і за таким принципом виготовила гірлянду.
Ми вклали в цю виставу душу, свою працю, тому дуже її любимо грати.
"Разом ми можемо дуже багато"Спільна робота над виставами дуже зблизила Івана та Катрусю. Хоча вони разом уже 12 років, проте зізнаються, що ніколи не були такими близькими.
– Останніми роками ми стаємо дедалі ближчими одне одному, адже цілодобово разом, – зізнається Катруся. – Так, часом сперечаємося. Бо я як акторка маю своє бачення, як зіграти роль, Іван як режисер – своє. Крім того, Іван, як мені інколи здається, більш вимогливий до мене, ніж до інших акторів. Адже я його дружина, а, отже, маю грати бездоганно. Це буває важко. Але у результаті виникає відчуття, що разом ми можемо створити щось вартісне і взагалі разом ми можемо дуже багато.
– Ми разом радіємо, коли щось виходить, і сумуємо, коли щось не виходить, – додає Іван. – І це робить нас не лише близькими чоловіком та дружиною, а і як творчих людей.
До речіЗапис на вистави – через соцмережі "Фейсбук" та "Вконтакте" (на сторінці Катерини Бутняк) та за номером телефону – 0502248082 (Катруся).
28-01-2017, 12:00
0
3 593
