Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
"Здоровий глузд завжди приваблює" - інтерв`ю з поетесою та професором-філософом Євгенією Більченко

З перших днів війни на Сході Євгенія разом із побратимами по мистецькому цеху активно включилась у волонтерську діяльність.

Євгенія допомагає нашим бійцям, переселенцям, цивільним, що проживають у зоні АТО.

– Культура і рівень життя. Ми постійно нарікаємо на те, що погано живемо. Ці дві якості якось взаємопов’язані?
– Зв’язок цих понять в нинішню епоху відбувається через протистояння. Якість життя визначається не культурою, а геополітичними процесами, навіть не внутрішніми, а зовнішніми. З одного боку, Україна намагається вийти з радянського і пострадянського табору і звільнитися від колоніальної залежності від Росії, а з іншого боку – намагається увійти в другу постколоніальну залежність – від Європи. Парадокс у тому, що ми так довго прагнули здобути національну державу, що тепер із легкістю від цього відмовляємося. Змінюються тільки механізми залежності: тут братерство, там – капітал. Життям людей на духовному рівні керує ідеологія, на рівні матеріальному – економіка, на рівні побутовому – війна. В цьому потрійному колі, культура виявляється на місці четвертого, який нікому не потрібен. Бо люди культури відрізняються від людей політики тим, що мають голографічне бачення світу. Вони можуть у цих конфліктах не тільки бути посередником, а й бачити всі боки конфлікту, те, чого не бачать інші. А це бачення зараз нікому не потрібне: ні владі, яка зацікавлена в тому, щоб обманювати, ні населенню, яке зацікавлене в тому, щоб обманювало його. Держава зацікавлена в тому, щоби культура грала роль служниці. Тому культурні діячі розгублені і не знають, як діяти. Деякі йдуть в таке собі естетичне царство, де вони лише між собою спілкуються. Частина, поступаючись совістю, йдуть в політику і починають обслуговувати владу. А ще інші – радикалізуються, бо багато людей йдуть на війну саме через те, що не знають, як їм правильніше вчинити далі.

– За даними статистики, ми в 25 разів менше європейців ходимо в кіно, і в 50 разів менше читаємо книжки. Чому? Влада винна?
– Якщо я погоджусь із цим, це буде спроба прикорму нашого слов’янського комплексу неповноцінності, що ми невігласи… Вийде ідеалізація Європи. Якщо я не погоджусь, я можу дуже сильно помилитися, бо людей читаючих справді дедалі менше. На цьому етапі, коли я бачу такі ознаки рагулізації, – то виходить, це правда. Проте, з книжками не все так погано. Бо якщо говорити про консервативний прошарок інтелектуального населення – грубо кажучи, пострадянський, – то читання все ж є. Подорожувати для наших людей – дорого, а нові технічні тенденції ще не всі освоїли, тому люди ще читають. Якщо говорити про молодь, то це очевидно – європейцям ми поступаємося. Це можна помітити навіть за результатами, які наша молодь показує, випробовуючи європейські навчальні програми. Хоча, кілька моїх закордонних знайомих казали мені, що в них більш поверхневе вивчення якоїсь теми спостерігається, що не деталізується так як в нас…Тому мене завжди лякають статистики, які чітко протиставляють щось. Постійно треба враховувати різні фактори.

"Студентство як було вільним, так і залишилося"
– Викладаючи в університеті, ви постійно спілкуєтеся зі студентством. Що вам подобається у нинішній молоді, що – ні?

– Я люблю студентів. Вони, як інтелектуальна частина населення, найменше піддаються впливу ідеології. Вони зберігають здатність мислити вільно, посміхатися в обличчя тоталітарній війні, що насувається. В них є логіка парадоксу, а це чудово. Студентство як і було вільним, так і залишилося. Вони вийшли і бунтували. Може вони не так сильно й хотіли в Європу, як хотіли показати, що не хочуть жити в суспільстві пострадянського міщанства. Навіть, якщо в них немає конструктивний дій, то вміння сказати "проти" – в них не відняти. Здоровий глузд завжди приваблює. Саме тому зараз аудиторія, на яку я хочу працювати – студенти.

– Саме студенти були рушійною силою Майдану? Що змінилося після революції в Україні?
– Зміни є. І тепер я зрозуміла, що рушійною силою студенти не були. Я думаю, було два Майдани – ліберальний та радикальний, студентський та воєнний. Були явні Майдани, були таємні. Часто студенти виконували роль вивіски якихось таємних амбіцій. Зміни, які відбулися б в тому випадку, коли б рушійною силою Майдану були справді студенти, відрізнялися би від цих змін, які є зараз. Я сама стояла на Майдані зі своїми студентами. Для мене важливо писати і показувати, як там все було, які люди там вийшли. На моїх очах розігралася така символічна сценка. На Майдан прийшов один із моїх студентів. З ним зустрічалася дівчина, яка була в Правому секторі. Вони належали тоді до тих різних сил, але які тоді стояли на одній бруківці. Коли він сказав їй "Лена, ти з нами?". Вона відповіла "З Вами, лохами? В мене є своя тусовка". Для мене важливо показати цей діалог…

– Чому ви вирішили вийти на Майдан і читати вірші?
– Я читала на Майдані тільки раз, 30 листопада, ще до того, як все почалося. Тоді був перший вихід студентів Могилянки на Хрещатик. Тоді я вийшла в оранжевому бандамі, бо для мене це було не початком нової революції, а закінченням Оранжевої революції. Це була перша мирна кольорова революція, тому я побачила схожість цих протестів. Потім я не брала участь у читаннях, бо було кілька причин. По-перше: читання відбувалися в рамках літературного середовища, з якими я не дружу. Вони просто читали, більше нічого вони на Майдані не робили. Другий момент: я там щось робила. Я там стояла зі студентами і стежила за ними, щоб з ними нічого не сталося. То студентка випадково ледь не сіла в машину з "беркутами", то одна обгоріла…. Постійно треба було наглядати.

"Поступово війна почала внутрішньо бідніти"
– Ви займалися волонтерством на Сході. Чому ви перестали з`являтися на передовій?

– Зараз я там не буваю. Спрацювало два фактори. Перше – на мій погляд, деградувала війна, яка на перших порах керувалася ідеалами Майдану. Поступово війна почала внутрішньо бідніти, в ній перестали брати участь люди, які керувалися романтичними ідеалами. Вони вийшли звідти і перебувають "ніде". Вони розчарувалися. По-друге, немає спонсорів. Війна має сенс не тоді, коли ти на передовій рекламуєш себе, а тоді, коли ти збираєш 40 мішків чогось і везеш туди. Без цих мішків ти там нікому не потрібен. Зараз збирати це немає можливості, бо частина людей, яка фінансувала це, втомилися і розчарувалися. Третій момент – змінилася картина світу, я пізнала той, другий бік війни.

– Що ввійшло до вашої збірки про волонтерство?

– У збірник "Чіллі" ввійшли воєнні розповіді, де я під фальшивим їм’ям описую долю різних людей. Бійців, мирних жителів…Ось Діллан – герой однієї розповіді, займається рок-музикою. Він хіпі, жив в місті, прийшов у батальйон і не прижився. Він був одним із найкращих снайперів. Потім він прийшов не зовсім тверезим, і з нього публічно зняли шеврони. Це було дуже принизливо. Йдучи з війни, він сказав: "Я думав, я воюю проти мудаків, а виявилося, я воюю з мудаками". Був у мене ще один герой, позивний Апостол. У людини були проблеми з психікою, були панічні атаки, йому здалося, що він не може дихати. Ускладнилося в нього це тим, що він не спав після того, як побачив на власні очі, як робляться "зачистки"... Був ще випадок, коли я їздила не на сам фронт, а в звільнене місто. Це розповідь про міліціонера місцевого. Він мене впізнав і сказав, що його донька стала "майданута", бо читає мої вірші у фейсбуці, а він проти цього. Він мені розповів історію, як 15-річного хлопця побили тільки через те, що він став на захист пам’ятника Леніну. Потім біля блокпоста я помітила машини з родичами, які роз’їжджалися в різні боки. Ось про таке я пишу…

– Якщо вийде повернути політично, то чи вдасться нам ментально повернути ці території?
– Думаю, вже ні. Справа в тому, що там інша ментальність. Коли людям пояснюють, що картина світу трохи більш розширена, ніж їм це показують, вони тебе називають зрадником. Я спочатку думала, що ті території відвернула національна радикальна ідея. Що для них антигерої це ті, хто вулицю перейменують на честі Бандери. Та потім я два рази поспілкувалася з людьми, що там живуть. І коли мене питають, чому я цитую і Будду, і Бердяєва, якщо Бердяєв російський, а Будда – ні, то я розумію, що це модель ідентичності, яка не здатна на діалог. Їм, мабуть, потрібна радянська модель країни. Така собі радянська, міщанська модель, де на Новий рік буде салат олів’є і по телевізору будуть розповідати про погоду. З іншого боку, і в нас є люди, які виросли в тому ж суспільстві. І їм теж потрібен той салат, але для них важливо, щоб зображення в телевізорі було синьо–жовтого кольору. Тому в нас існує і ментальна війна, на рівні цінностей.
Діана ВАТАМАН

З досьє "МБ"
Евгенія Більченко – українська поетеса, культуролог, перекладач, кандидат педагогічних наук, доктор культурології, професор кафедри культурології Інституту філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Автор: diana_vataman

Рейтинг:
(голосів: 1)
24-12-2016, 12:10
Коментарів 0 Переглядів 1800

COVID-19 б’є сумні рекорди на Буковині: за добу хворобу виявили майже в 400 людей
Кількість випадків хвороби у Чернівецькій області від початку епідемії вже перевищує 20 тисяч
Вибори Чернівецької облради: «Слуга народу» оприлюднила дані паралельного підрахунку голосів
Штаб "СН" на основі 40% опрацьованих протоколів підрахував, що до нової облради можуть увійти шість партій
У лікарні на Буковині прийматимуть тільки хворих на COVID-19
Пацієнтів, яким необхідні будуть хірургічні втручання або акушерська допомога, їх доправлятимуть до Заставни або до Чернівців
Популярне Коментують
• Новини








І пільговий проїзд, і талони на ікру…Блог Юлії Леськової
Часто буваю випадковим свідком різних розмов між пасажирами громадського транспорту
Ребус  із  багатьма  невідомими
Наші вибори – то завжди певна загадка
«Ніщо так не дивує людей, як їхній вибір»
Як виявилося, темою дискусії стали вивішені на дошці оголошень листівки з кандидатами в депутати.
загрузка...
Контроль за фінансами та компетентна бухгалтерія: як підприємцям успішно вести бізнес під час карантину*

Як вести бізнес під час карантину, щоб не опинитися на мілині, розповіла [b]засновниця та директорка консалтингової компанії "DARCHUK consulting" Галина ДАРЧУК.
Брендинг сьогодні: 6 актуальних запитань-відповідей*

Про що важливо пам'ятати, наважуючись на зміни образу торгової марки розповідають Ігор і Наталя Суворови, власники брендингового агентства Wizart.
«Повзуча» інфекція – герпес. Причини, симптоми. Де можна здати аналізи в Чернівцях?*

Про симптоми, профілактику та лабораторні дослідження герпесу – у матеріалі.
Нове обладнання і дійсно круті майстри: як працює автосервіс «Мак-авто» у Мамаївцях?*

Засновник "Мак-авто" розповів про створення автосервісу та роботу найновіших верстатів.
Повне сучасне професійне обстеження за декілька годин? «Західний судинний центр»*

Уже цієї осені на відвідувачів "Західного судинного центру" чекають кілька цікавих і важливих пропозицій.
Комерційна сонячна електростанція – виграшне рішення для вашого бізнесу!*

Якщо вас зацікавило рішення економії електроенергії шляхом встановлення сонячних станцій, пропонуємо здійснити попередній розрахунок та аналіз економічного ефекту від будівництва СЕС на вашому підприємстві та розглянути різні варіанти комерційних пропозицій, надані компанією "ДімТек".