Kореспондент molbuk.ua розпитала у святого Миколая, який тимчасово мешкає на площі Соборній, про те, які бажання загадують чернівчани та про що просять.
До святого Миколая щодня чимала черга. Зі мною під дверима будиночка на Соборній площі стояли зо 30 людей, переважно діти. Запускають відвідувачів невеликими групами. Очікуючи, я згадувала різні віршики та кілька новорічних пісень – про всяк випадок.
Двері гостям відчиняє зелений дракон, якому малята охоче тиснуть руки. Туди-сюди бігає Казкар у національному вбранні. Блакитноокий Миколай, якому немає і 20 років, сидить у великому червоному кріслі у протилежному куті від дверей. Йому на коліна якраз саджають чергового малюка. Той одразу легенько щипає Миколая за носа та щось розповідає. Із великого мішка поруч Білосніжка дістає бульбашки і простягає дитині.
Наступними до Миколая звернулися дві першокурсниці медичного університету, які стояли попереду мене в черзі. Попросили успішної здачі модуля, бо знають, що він "завжди виконує бажання". Миколай запевнив їх в успіху та витягнув з великої червоної торбини два подарунки.
Він розповідає:
"За день приходять до 500 дітей. Із батьками – як коли, якщо чесно. Рано, коли до садка йдуть, заходять, а коли вже після садка, – їх реально море. Що просять? Та переважно нічого не просять…"
"Щоб модулі здали!" – сміючись вставляють репліку студентки, які в цей час писали побажання за столиком поруч із Миколаєм.
"У нас є тут кошик із побажаннями, які вони (діти та дорослі, – авт.) можуть самі написати, – продовжує Миколай. – Бувало, просили "беху", айфон. Але зазвичай просто так підходять, обіймають. Вони радіють будь-якому подарунку, щасливі, що сюди приходять, бачать мене і казкових героїв і розуміють, що святий Миколай існує. Їм навіть не потрібно того подарунка. Діти – прості. Навіть Біблія пише: будьте, як діти! Бо вони сприймають все з легкістю і простотою, а ми, дорослі, шукаємо щось, розпитуємо".
Найстаршим гостем у будиночку святого Миколая цьогоріч була майже 90-річна бабуся. "Теж розказувала віршик, здається, про діву Марію. Подарував їй два пряники", – пригадує він.
У торбині у чарівника-бороданя – пряники, цукерки, печиво, дитячі іграшки, мильні бульбашки, канцтовари, розмальовки. "Вибираємо подарунки за віком дитини. Маленькій дитині ж не потрібен той блокнот, то даємо бульбашки", – додає помічниця Миколая Білосніжка.
Іноді, за їхніми словами, подарунки приносять сюди батьки, коли хочуть, щоб Миколай дав їхній дитині великий подарунок чи щось особливе.
Миколай також поділився моментом, який пройняв його до сліз. "Найбільше запам’ятався хлопчик, який, зайшовши, просто від дверей пробіг повз усіх і обійняв мене. Це так було мило, що я розчулився", – каже.
Він визнає: хоча робота приносить радість та велике задоволення, ввечері, буває, відчуває втому. "Голова болить від костюму, резинки натирають. Але це того варте", – запевняє Миколай.
Насамкінець Миколай порадив буковинцям та українцям більше поважати одне одного та допомагати. "Хочу побажати любові, мудрості, чесності і вихованості. Побільше музики у наших серцях, радості, гордості і втіхи від того, що ми маємо. Щоб мир був і спокій, щоб закінчилася війна".
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
