61-річний фін Ерро Балт вже кілька років поспіль відвідує Чернівці. Приїжджає на поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

Ерро дізнався про фестиваль випадково – натрапив на оголошення в Інтернеті. Українську мову він знає нічим не гірше за корінних українців.

"Я був не в Москві, а саме у Києві"

-Я ще за часів Союзу здобував в Києві освіту. Це були 75- 81-й роки. Вивчав російську філологію в університеті Шевченка, - пригадує Ерро.
Після навчання в Києві чоловік повернувся додому, але Україну не забував. "Це ж така дивовижна країна, а її від нас наче ховають", - каже він.
У 1994 році Ерро виграв грант на вивчення української мови.

-Кошти мені дала одна фундація. Я мав написати мотивацію. Тож вказав, що це найбільша країна в Європі, а в нас майже ніхто не знає її мови. Так я повернувся знову в Україну, в Київ. Коли звідси повернувся у Фінляндію, Україна саме стала незалежною державою …, - каже фін.
Пізніше він ще рік вивчав українську у Києво-Могилянській академії.

-Мову було важко вчити, бо я чудово знав російську, а якщо хочеш якісно вивчити українську мову - російська заважає. Суржиком я не хочу говорити: або чиста російська, або чиста українська, - каже Ерро.

Ерро член спілки "Нащадки Буковини" у Фінляндії.

- Мається на увазі не фізичні нащадки, бо я корінний фін, а ті, хто збирає і пропагує цю культуру. Зараз ми готуємо антологію про буковинську культуру. Ще наприкінці 19 століття сюди їздили фінські місіонери щоб конвертувати євреїв, збирали їх спогади, - каже фін.
Ерро каже, що у Чернівці закохався з першого погляду.

-Я їхав сюди вперше на фестиваль ще у 2011 році. Важко доїхати з Фінляндії до України, багато пересадок. Та воно того варте. Фестиваль – унікальний. Особливо здивувало, що читали вірші у синагозі та ратуші. Здивований, що дозволяють. В нас в ратуші б таке не дозволили, - вважає фін.

"Шкода, що про Україну почули під час війни"

-Мене цікавить цей феномен "Чернівці", цікавить взагалі життя на межі культур. Дуже добре захована історія в цьому місті. В центрі дуже мало будинків радянського часу. Австрійська, румунська, єврейська культура і багато інших – всі вони тут, в Чернівцях. Хіба це може не приваблювати?
Но його думку, туристи досі бояться їхати в Україну.

- У Львові наші туристи боялися ходити по темних парках. Питали "А нас ніхто не вб`є"?. Всі живі лишилися, - сміється Ерро.
-Про Україну в нас майже не говорили, а почали тільки зараз, під час війни. Говорять багато про корупцію, про конфлікт на Сході. Як уряд виходить з цієї ситуації, показують трансляції із сесій Верховної Ради. Тому картину у нас не до кінця розуміють. Фіни не близько сприймають цю проблему, бо це не їх війна, тому їм це не болить. Та я думаю, що після закінчення війни про Україну теж будуть говорити, але вже хороше…

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook