На Буковині міліють криниці, люди возять воду за багато кілометрів

На Буковині пересихають річки, міліють криниці, людям не вистачає питної води.

Є населені пункти в Чернівецькій області, де людям доводиться возити воду бочками за тридев’ять земель. Особливо ж сутужно пенсіонерам та самотнім людям, які на придбання води витрачають всю й так мізерну пенсію.

– У нашому селі висохли потічки, лише в деяких ставках є вода, – розповідає Ніна БОДНАР, сільський голова Бочківців Хотинського району. – У тій частині населеного пункту, яка має назву "Мале село", що знаходиться на височині, у криницях залишилося дуже мало води. Господарі чистять криниці, але вона не прибуває. У селі є три джерела, звідки селяни й возять воду. Чимало жителів висадили вздовж ярів сади. Облаштували й копанки, але більшість з них сухі. Тому наповнюють ємності зі ставків. Через нестачу води селяни змушені відмовитися від поливу городів, а це негативно позначилося на врожаєві овочів.

А ось в Орестівці кілька років тому спорудили водогін, що на межі з Рукшином. І водозабезпечення стало кращим, позаяк село розташоване на скелі. Люди облаштовують артезіанські свердловини глибиною від 30 до 50 метрів. Але це вартує дорого, тому не кожен двір може це собі дозволити.
У Білівцях ситуація інша: в одних криницях вода є, а в інших немає зовсім, або є обмаль. Господарі, в яких не вистачає води, возять її мотоблоками.
– У селі з водою дуже погано, хоча немає криниць, у яких вона би повністю зникла, – каже Валентин ЗАПЛІТНИЙ, сільський голова Ворничан.

– Майже у 40 відсотків колодязів води лише півметра-метр. Такої кількості води не вистачає навіть для побутових потреб, не кажучи вже про напоювання тварин. Раніше на пасовищах були нори, з яких напували худобу або водили її до ставків, у яких нині залишилося 20-30 відсотків води. Навіть криниці, які колись забезпечували сотні тварин та птицю на колгоспних фермах, обміліли наполовину.

Значно знизився рівень води й у колодязях у Ширівцях та Владичній. Дійшло до того, що селяни набирають воду у бочки для поливання насаджень із озера Болото. Старожили стверджують, що від обсягів води у ньому залежить і водність у криницях. Для будівельних потреб селяни везуть воду зі ставків.

– Лабораторні дослідження хімічного складу води з криниць у Хотині, навколишніх селах та деяких інших населених пунктах засвідчують, що у понад 70% джерел вона має підвищену жорсткість та великий вміст нітратів, який перебуває за межею гранично допустимої концентрації, – констатує В. ГОРОДЕНСЬКИЙ, завідувач лабораторією водоочисної станції комунального підприємства "Хотинтепломережа". – А нітрати за тривалого вживання згубно діють на кровоносну систему, бо руйнують гемоглобін, який переносить в організмі кисень.