У Чернівцях волонтери і бійці АТО розповіли, як зустрічали новорічні свята на війні

29 грудня у Муніципальній бібліотеці відбулася зустріч із атовцями "Війна та Різдво кольоро хакі". Це був перший крок нового проекту започаткованого Муніципальною бібліотекою "Повернення з війни". Під час зустрічі лікар обласної клінічної лікарні, волонтер ГО "Дорогою добра" Ольга Кобевко, Володимир Іванюк, директор БК у Садгорі Ярослав Безушко, викладач кафедри журналістики ЧНУ Андрій Гречанюк ділилися з присутніми спогадами про "святкування" новорічно-різдвяних свят на війні.

Новий Рік ми зустріли на кордоні з Кримом,‭ ‬у полях,‭ ‬в снігу і холоді,‭ ‬але не‭ ‬було бойових дій,‭ – ‬пригадує‭ ‬військовослужбовець‭ ‬Володимир ІВАНЮК.‭ – ‬Звичайно,‭ ‬у ці дні дуже відчувалася підтримка рідних,‭ ‬всі вітали,‭ ‬колядували по‭ ‬телефону.

‭– ‬Під час новорічних свят ми‭ ‬перебували у селі Кримському.‭ ‬Бувало таке,‭ ‬що втрачали орієтування у часі,‭ ‬не знали,‭ ‬який день...‭ ‬Постійна напруга,‭ ‬обстріли...‭ ‬Яке святкування‭? ‬Найбільше свято для нас було тоді,‭ ‬коли до нас приїхали волонтери.‭ ‬Лише тоді ми бачили рідних для себе людей,‭ – ‬розповідає‭ ‬боєць АТО‭ ‬Ярослав Безушко.‭

– Зустрічали Новий‭ ‬рік під Мелітополем.‭ ‬Під час новорічно-різдвяних свят‭ ‬була відносна тиша.‭ ‬У дивізіоні трохи більше‭ ‬300‭ ‬чоловіків,‭ ‬вирішили,‭ ‬що дуже класно відсвяткуємо,‭ ‬наріжемо салатиків,‭ ‬напечемо шашликів...‭ ‬Увімкнули телевізор,‭ ‬годинник пробив‭ ‬00.00,‭ ‬ми випили шампанського.‭ ‬А далі...‭ ‬Шкода,‭ ‬що відеокамери не було,‭ ‬бо то треба було бачити:‭ ‬кожен почав дзвонити додому.‭ ‬По‭ ‬5-10‭ ‬хвилин поговорили з рідними,‭ ‬і всі повернулися за стіл,‭ ‬і чомусь так‭ ‬"кисло‭"‬ стало.‭ ‬На цьому наше святкування закінчилося,‭ – ‬пригадує‭ ‬боєць АТО‭ ‬Андрій ГРЕЧАНЮК.‭ – ‬Ближче для нас було Різдво.‭ ‬Ми жили у складських приміщеннях,‭ ‬де місцеві жителі зробили хліви для худоби.‭ ‬Почали ходити один до одного і колядували.‭ ‬Врешті-решт колядували десь дві доби.‭ ‬Лише тоді ми відчули якесь свято.‭ ‬Також‭ ‬до нас приходили колядувати місцеві діти.‭ ‬Вони привозили нам горіхи і тістечка.

‭– ‬Минулого року в грудні,‭ ‬30‭ ‬числа,‭ ‬ми виїхали у напрямку Дебальцевого до‭ ‬128-ї бригади,‭ – ‬розповідає‭ ‬волонтер Ольга КОБЕВКО.‭ – ‬На другий день почався сильний сніг.‭ ‬Найцікавіше те,‭ ‬що до‭ ‬30‭ ‬числа всі дороги були ідеально вичищені‭ –‬ настільки бійці організовані.‭ ‬Окрім ліків,‭ ‬рацій,‭ ‬привезли нашим хлопцям солодощі.‭ ‬Вони їм дуже зраділи,‭ ‬мовляв,‭ ‬буде що діточкам місцевим дарувати на свята.‭ ‬Це мене настільки здивувало,‭ ‬адже ті самі місцеві діти їх здають,‭ ‬через них вони‭ ‬можуть загинути.‭ ‬Найкраща новорічна ялинка,‭ ‬яка тільки може бути,‭ ‬була у наших хлопців.‭ ‬Вона була прикрашена дитячими малюнками і листами.‭

Як зауважив Андрій Гречанюк, ялинка стояла забита у снарядній гільзі,‭ ‬тому трималася дуже добре.

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook