Кореспондент "МБ" цікавилася у чернівчан чи вистачає їм своєї заробітньої плати на проживання.
З 19 опитаних нами людей лише двоє сказали, що їхньої зарплати вистачає на проживання. До речі, це були продавці на Калинівському ринку.
-У нас зарплатня не завжди стабільна, проте якщо не жити "на широку ногу" - на проживання вистачає, навіть заощоджую щомісяця по тисячу гривень, - каже продавець електроніки на Калинівському ринку Михайло. - Я закінчив юридичний факультет чотири роки тому. І який толк з тої вищої освіти? Мало того, що роботу практично неможливо знайти, та ще й пропонують по півтори тисячі на місяць. Зараз в мене дворічна дитина. Таку суму витрачаємо на місяць на памперси і на сушімі для годування. Так що, дарма люди кажуть, що "вчився-вчився, а працює на ринку". Тут справді можна заробити.
-Я працюю вчителем біології майже 25 років. Заробляю на місяць менше 2000 гривень. По документах маю отримувати 3000, але ж треба ще віддати державі у Пенсійний фонд тощо. Моя сестра, яка працює за кордоном прибиральницею, сміється з мене. Каже, що я отримую на місяць стільки, скільки вона за два дні. Хіба це справедливо?, - скаржиться вчителька біології.
За словами чернівчан, на одну зарплату точно не проживеш.
-Я викладаю історію в ЧНУ. Всі знайомі думають, що в мене грошей "кури не клюють". Але це не так. Викладачем бути може й престижно, але на одну зарплату не проживеш. Для того, щоби вистачало, я маю працювати на трьох роботах. Окрім викладацької діяльності, ще пишу наукові роботи у різні видання і даю приватні уроки. По-іншому не виходить. - каже викладач історії ЧНУ.
Без допомоги батьків з-за кордону своє життя не уявляє більша частина молоді.
-Зразу Після закінчення університету я влаштувалася на роботу. Зарплата в мене мінімальна, та ще й лише на півставки. Навіть не буду називати суму, яку я отримую. Тримає те, що мені хоча би стаж роботи нараховується, - каже чернівчанка Марина ІЛЬКО, -. Якби моя мама не працювала за кордоном, у мене би не було нічого Я навіть університет не змогла би закінчити, адже заощадити з наших зарплат по 10 тисяч на рік, щоб оплатити навчання -. нереально Мама сподівалася, що після того як я влаштуюся на роботу, зможе приїхати додому. Та її очікування не справдилися. Лише для того, щоби зіграти моє весілля їй довелося працювати там рік. Зараз ми з чоловіком ніяк не можемо на житло зібрати гроші. Знову допомагати буде мама. Навіть боюсь думати, що буде, коли мамою буду я. Мабуть, теж доведеться працювати за кордном.
Розмір зарахованої заробітньої в середньому на одного штатного працівника за вересень 2015 року становив 3087 гривень. Проте люди кажуть, що не відчувають цієї цифри, адже більшість отримує набагато менше.
Детальніше читайте у наступному четверговому номері "МБ" за 5.11
