Студент коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича Дмитро Митрик виграв міський студентський відеоконкурс "Чернівці – молодіжне місто". �
- Мені запропонував взяти участь у конкурсі голова студентського парламенту. Я погодився, адже давно цікавлюсь відеозйомкою, проте тоді я ще не усвідомлював, що до завершення конкурсу залишились чотири дні, - ділиться переможець конкурсу Дмитро МИТРИК.
Мали передати красу міста в п’яти кадрах
- Відео мало бути не ловшим, ніж півтори хвилини, не можна було порушувати авторські права при використанні музичного фону, і відео мало бути креативним, - каже хлопець.
- Задум і текст сценарію був готовий першого ж дня. Важче було із самими зйомками і монтажем. Проте за один день і за одну ніч ми з другом впоралися. З музичним оформленням теж виникли складнощі, адже пісню, яку ми знайшли, довелося міняти і скорочувати, щоб вкластися в рамки проекту.
Та найважче було вибрати, що саме показати у відео. Ми з другом якимось чином мали вкластися у п`ять кадрів, бо на більше не стало би пам`яті.
Окрім архітектури показали почуття
- Перші чотири кадри ми відзняли. Це були різні плани архітектури міста. Але не хотілося обмежуватися лише цим, - зазначив Дмитро.
Прогулюючись вулицею Кобилянської й думаючи над тим, яким має бути останній кадр, ми помітили біля "Майстерні карамелі" сім`ю з малою донечкою, які вийшли з магазину з порожніми руками. Мені здалось, що ціни їм "кусалися", і вони не могли собі дозволити щось купити. Ми з другом вирішили зайти і купити льодяник, передати його татові, щоб він порадував дитинку. Цей момент і став нашим останнім кадром у фільмі, де бракувало почуттів. Ми відзняли як тато дав донечці ту цукерку, хотіли показати емоції. Дитинка відреагувала не зовсім так, як ми очікували. Проте нам вдалося показати, що в Чернівцях окрім архітектоури є добро.
Планшет подарував мамі
- До останнього сподівався на перемогу, хоч і сумнівався в тому, чи правильно я все зробив. На номінацію покликав з собою батьків. Коли мені вручили головний подарунок конкурсу — планшет, я зразу подарував його мамі, адже вона давно про нього мріяла.
- Після участі у цьому конкурсі до мене звернулися кілька організацій і замовили для їхнього товару цікаві рекламні ролики. Зараз я працюю над цими проектами, планую більшу увагу приділити художній зйомці. Мрію стати відомим режисером, адже Ярослав Левицький, мій кумир, став таким без спеціальної освіти, - зазначив хлопець.
